Володимир Парасюк
Прочитайте будь ласка до кінця.
В Іловайську в нас було три собаки: Фугас, Пістон і Сімка. Їхні господарі виїхали з міста і вони прибились до нас. Ми ділились з ними їжею і я часто ходив голодний, бо віддавав собакам свій пайок.
Пістон дуже добре відчував, коли до нас наближався хтось чужий і це справді допомагало хлопцям вартувати вночі. Фугас завжди після обстрілів тулився до кожного з нас і облизував руки, ніби хотів втішити і заспокоїти. Сімка мала особливий талант. Вона заздалегіть відчувала, що буде обстріл з Градів чи мінометів і починала скавчати та копати ямки.
Коли ми виходили з Іловайська, Сімка була з нами. Ми навіть наклеїли їй на спину розпізнавальні знаки ЗСУ. Це цуценя потрапило з нами під обстріл, а коли нас взяли в полон, Сімку забрали російські військові і більше ми їі не бачили.
Окрім собак, ми годували ще багато тварин, яких господарі покинули, коли виїжджали з Іловайська. День починався з того, що ми обходили двори і розносили їм що мали з їжі, бо неможливо було спокійно сліхати як кричать голодні тварини.
Також ми ділились останнім шматком хліба з людьми, які не змогли виїхати. Часто вони приходили, їли з нами, а потім йшли і здавали наші позиції ворогу…
Чому пишу про це? А тому, що я не монстр і ніколи б не дозволив, щоб на Донбасі голодували діти чи люди похилого віку. Дуже багато коментарів і обговорень викликала наша участь в затриманні “гуманітарного” вантажу від фонду Рената Ахметова.
Я звик називати речі своїми іменами.
Я був там, я бачив все на власні очі і тому моя позиція однозначна: цей вантаж не має нічого спільного з гумконвоєм. Це вантаж, який їхав з гуртового складу мережі “Бруснічка” в магазини “Бруснічка” в Донецьку і коли ми були на блокпосту біля Курахово, приїжджали представники цієї торгівельної мережі і вимагали віддати їм вантаж, бо він належить їм. Хіба гуманітарний вантаж може належати мережі супермаркетів? Це перше. Друге: водії стверджували, що розвантажуються на складах Донбас-арени, а це постійне місце дислокації терористів у Донецьку. Третє: чому саме Донецьк? Адже ситуація складна на всій території Донбасу, в тому числі і у звільнених від терористів містах та селах, бо торгові представники бояться туди їхати. Відповідь проста: Ренат Ахметов просто платить данину терористам взамін за те, щоб не чіпали його бізнес.
P.S. Сьогодні додому нарешті повернувся Тарас, щоправда повернувся в цинку. Він загинув від ворожої кулі, обороняючи нашу землю. Він загинув на Донбасі, біля Іловайська. І поки усілякі Ахметови будуть відсилати гумконвої терористам, додому в цинковій труні повернеться ще не один наш побратим.
Я звик називати речі своїми іменами..
