Печінкові проби – це лабораторні дослідження крові, метою яких є об’єднання єктивна оцінка базових функцій печінки. Розшифровка біохімічних показників дозволяє виявити патології органу і простежити в динаміці можливі небажані зміни в ході лікування фармакологічними препаратами з гепатотоксичным дією.
ОСНОВНІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Біохімічний аналіз крові дозволяє визначити концентрацію важливих сполук та виявити кількісний рівень ряду ферментів у плазмі.
Оцінити функціональну активність печінки, жовчного міхура і жовчовивідних проток допомагають наступні показники:
- активність ферментів АСТ – аспартатамінотрансферази, АЛТ – аланінамінотрансферази, ГГТ – гамма-глутамілтрансферази і ЛФ – лужної фосфатази;
- рівень загального білка і його фракцій (зокрема – альбуміновою) в сироватці крові;
- рівень кон’югованого та некон’югованого білірубіну.
Ступінь відхилення від нормальних значень дозволяє встановити, наскільки пошкоджені печінкові клітини, і який стан синтетичної і видільної функції печінки.
Зверніть увагу: в організмі людини печінка відіграє роль основної «біохімічній лабораторії», в якій безперервно протікає велика кількість реакцій. В органи відбувається біосинтез компонентів системи комплементу та імуноглобуліну, які необхідні для боротьби з інфекційними агентами. У ньому також здійснюється синтез глікогену і піддається біотрансформації білірубін. Крім того, печінка відповідає за детоксикацію, тобто розщеплення небезпечних речовин, що потрапляють в організм з їжею, напоями і вдихуваним повітрям.
Оцінити за аналізом крові наскільки активно протікають біохімічні процеси всередині клітин печінки досить проблематично, оскільки клітинні мембрани відокремлюють гепатоцити від кровоносної системи. Поява ферментів печінки в крові свідчить про пошкодження клітинних стінок гепатоцитів.
Про патології найчастіше говорити не тільки підвищення, але і падіння вмісту окремих органічних речовин у сироватці. Зниження альбуміновою фракції білка свідчить про недостатності синтетичної функції органу.
Важливо: в ході діагностики ряду патологій печінкові проби проводять паралельно з нирковими і ревмопробами.
ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕЧІНКОВИХ ПРОБ
Печінкові проби призначаються при появі у пацієнтів наступних клінічних ознак патології печінки:
- жовтушність склер і шкірних покривів;
- тяжкість або біль у підребер’ї праворуч;
- гіркій присмак в роті;
- нудота;
- підйом загальної температури тіла.
Печінкові проби необхідні для оцінки динаміки захворювань печінки та гепатобіліарної системи – запалення жовчних проток, застою жовчі, а також вірусних і токсичних гепатитів.
Важливо: печінкові проби допомагають при діагностиці деяких паразитарних захворювань.
Вони мають велике значення, якщо пацієнт приймає лікарські засоби, здатні пошкоджувати гепатоцити – клітини, що утворюють понад 70% тканини органу. Своєчасне виявлення відхилень показників від норми дозволяє внести необхідні корективи в план лікування та запобігти медикаментозне пошкодження органу.
Зверніть увагу: пдним з показань для проведення печінкових проб є хронічний алкоголізм. Аналізи допомагають діагностувати такі серйозні патології, як цироз і алкогольний гепатоз.
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ НА ПЕЧІНКОВІ ПРОБИ
Пацієнту необхідно прийти в лабораторію в ранкові години – з 7-00 до 11-00. Перед забором крові протягом 10-12 годин не рекомендується приймати їжу. Можна тільки пити воду, але без цукру і негазовану. Перед аналізом потрібно унікати фізичних навантажень (у т. ч. небажано навіть робити ранкову гімнастику). Напередодні забороняється споживати алкогольні напої, так як в цьому випадку показники будуть сильно спотворені. Вранці обов’язково утриматися від куріння.
Зверніть увагу: паркан невеликої кількості крові для проведення печінкових проб здійснюється з вені в ділянці ліктьового згину. Тести проводяться із застосуванням сучасних автоматизовуваних біохімічних аналізаторів.
Фактори, що впливають на результати печінкових проб:
- недотримання правил підготовки;
- надмірна вага або ожиріння);
- прийом деяких фармакологічних засобів;
- надмірне здавлення вені джгутом;
- вегетаріанська дієта;
- вагітність;
- гіподинамія (недостатня фізична активність).
Для оцінки функціональної активності печінки важливо виявити наявність/відсутність застою жовчі, ступінь пошкодження клітин і можливе порушення процесів біосинтезу.
Будь-яка патологія печінки викликає ряд взаємозалежних змін кількісних показників. При кожному захворюванні більшою чи меншою мірою змінюється відразу кілька параметрів. При оцінці печінкових проб фахівці орієнтуються на найбільш значущі відхилення.
РОЗШИФРОВКА АНАЛІЗУ НА ПЕЧІНКОВІ ПРОБИ У ДОРОСЛИХ
Показники норми (референсні значення) печінкових проб за основними параметрами (для дорослих):
- АСТ (АсАТ, аспартатамінотрансфераза) – 0,1-0,45 ммоль/год/л;
- АЛТ (аланінамінотрансфераза) – 0,1-0,68 ммоль/год/л;
- ГГТ (гамма-глутамілтрансфераза) – 0,6-3,96 ммоль/год/л;
- ЛФ (лужна фосфатаза) – 1-3 ммоль/( год/л);
- загальний білірубін – 8,6-20,5 мкмоль/л;
- прямий білірубін – 2,57 мкмоль/л;
- непрямий білірубін – 8,6 мкмоль/л;
- загальний білок – 65-85 г/л;
- альбуминовая фракція – 40-50 г/л;
- глобулиновая фракція – 20-30 г/л;
- фібриноген – 2-4 г/л.
Відхилення від нормальних цифр дозволяють говорити про патології та визначити її характер.
Високий рівень АСТ і АЛТ свідчить про пошкодження клітин печінки на тлі гепатитів вірусного або токсичного генезу, а також про аутоімунних ураженнях або прийом гепатотоксичних лікарських засобів.
Підвищений рівень ЛФ і ГГТ у печінкових пробах говорити про застої жовчі в гепатобіліарної системи. Він виникає при порушенні жовчного відтоку з-за перекриття протока гельмінтами або конкрементозными утвореннями.
Зниження загального білка свідчить про порушення синтетичної функції печінки.
Зсув співвідношення білкових фракцій у бік глобулінів дозволяє запідозрити наявність автоімунної патології.
Високий некон’югований білірубін у поєднані з підвищенням АСТ і АЛТ – ознака пошкодження клітин печінки.
Високий прямий білірубін виявляються при холестазе (одночасно зростає активність ГГТ і ЛФ).
На додаток до стандартного набору печінкових проб дах часто досліджують на загальний білок і окремо на його альбуминовую фракцію. Додатково може знадобитися визначення кількісного показника ферменту НТ (5′-нуклеотидази). Коагулограма допомагає оцінити синтетичну функцію печінки, оскільки переважна більшість факторів згортання крові утворюється саме в цьому органи. Для діагностики цирозу велике значення має встановлення рівня альфа-1-антитрипсину, підвищується. При підозрі на гемохроматоз роблять аналіз на феритин – його підвищений рівень є важливою діагностичною ознакою захворювання.
Точно встановити характер і ступінь вираженості патологічних змін дозволяють додаткові методи інструментальної та апаратної діагностики, зокрема – дуоденальне зондування та ультразвукове сканування печінки.
ПЕЧІНКОВІ ПРОБИ У ДІТЕЙ
Нормальні показники печінкових проб у дітей суттєво відрізняються від референсних значень у дорослих пацієнтів.
Забір крові у новонароджених проводять з п’яти, а у пацієнтів старше – з ліктьової вені.
Важливо: перед аналізом рекомендується не приймати їжу протягом 8 годин, але для немовлят дана рекомендація неприйнятна.
Для того щоб лікар мав можливість правильно трактувати результати печінкових проб, йому слід повідомити, коли і що їв дитина. Якщо малюк знаходиться на грудному вигодовуванні, уточнюється, не приймає чи мати будь-які лікарські засоби.
Нормальні показники варіюють залежно від віку дитини, зростанню активності і гормонального рівня.
На показники можуть впливати деякі вроджені аномалії, які з віком поступово згладжуються або взагалі зникають.
Один з основних маркерів холестазу (застій жовчі) у дорослих – високий рівень лужної фосфатази, але у дітей активність даного ферменту підвищується, наприклад, у період зростання, тобто не є ознакою патології гепатобіліарної системи.
РОЗШИФРОВКА АНАЛІЗУ АЛТ У ДІТЕЙ
Нормальні показники АЛТ у дітей в одиницях на літр:
- новонароджені перших 5 днів життя – до 49;
- малюки першого півроку життя – 56;
- 6 міс.-1 рік – 54;
- 1-3 роки – 33;
- 3-6 років – 29;
- 12 років – 39.
Рівень АЛТ у дітей підвищується при таких патологіях:
- гепатити (вірусний, хронічний активний і хронічний персистуючий);
- токсичне ушкодження гепатоцитів;
- інфекційний мононуклеоз;
- цироз;
- лейкози;
- неходжкінська лімфома;
- синдром Рея;
- первинна гепатома або метастази в печінці;
- обтурація жовчних проток;
- гіпоксія печінки на фоні декомпенсованого ваді серця;
- обмінні порушення;
- целіакія;
- дерматоміозит;
- прогресуюча дистрофія мускулатури.
РОЗШИФРОВКА АНАЛІЗУ АСТ У ДІТЕЙ
Нормальні показники АСТ у дітей в одиницях на літр:
- новонароджені перших 6 тижнів життя) – 22-70;
- грудні діти до 12 міс. – 15-60;
- діти і підлітки до 15 років – 6-40.
Причини підвищення активності АСТ у дітей:
- хвороби печінки;
- захворювання серця;
- патології скелетної мускулатури;
- отруєння;
- цитомегаловірусна інфекція;
- інфекційний мононуклеоз;
- патології крові;
- гостре запалення підшлункової залози;
- гіпотиреоз;
- інфаркт нирки.
РОЗШИФРОВКА АНАЛІЗУ ГГТ У ДІТЕЙ
Референсні значення (показники норми) ГГТ при розшифровці печінкових проб у дитини:
- новонароджені до 6 тижнів – 20-200;
- діти першого року життя – 6-60;
- від 1 року до 15 років – 6-23.
Причини підвищення показника:
- хвороби гепатобіліарної системи;
- злоякісні пухлини підшлункової залози;
- вади серця;
- серцева недостатність, що супроводжується застійними явищами;
- цукровий діабет;
- гіпертиреоз.
Важливо: при гіпотиреозі (гіпофункції щитовидної залози) рівень ГГТ знижується.
РОЗШИФРОВКА АНАЛІЗУ ЛФ У ДІТЕЙ
Референсні значення лужної фосфатази (ЛФ) в печінкових пробах у дітей і підлітків:
- новонароджені – 70-370;
- діти першого року життя – 80-470;
- 1-15 років – 65-360;
- 10-15 років – 80-440.
Причини підвищення показників ЛФ:
- захворювання печінки і гепатобіліарної системи;
- патології кісткової системи;
- хвороби нирок;
- патології органів травлення;
- лейкози;
- гіперпаратиреоз;
- хронічний панкреатит;
- муковісцидоз.
Рівень даного ферменту падає при гіпопаратеріозе, нестачі гормону росту у пубертатному періоді і генетично обумовленої недостатності фосфатази.
Норма загального білірубіну в печінкових пробах новонароджених становить 17-68 мкмоль/л, а у дітей від 1 до 14 років – 3,4-20,7 мкмоль/л.
Причиною підвищення цифр є:
- гемотрансфузія;
- гемолітична жовтяниця;
- вади серця;
- гепатити;
- муковісцидоз;
- порушення відтоку жовчі.
Зверніть увагу: При оцінці показників печінкових проб у дітей необхідно звертати увагу на цілий ряд факторів. Відхилення від наведених тут значень норми ні в якому разі не можна розцінювати як наявність патології у дитини. Розшифровка результатів винна обов’язково проводитись тільки фахівцем!
