Росія веде війну проти України вже два з половиною роки. Але тільки зараз уряд Австрії ухвалив рішення про нову стратегію безпеки і перевів Росію з категорії “стратегічний партнер” у категорію “загроза безпеці”.
Це тільки на перший погляд виглядає як бюрократично неспеціалізований крок.
Насправді це, мабуть, найбільш далекосяжний крок уряду консервативної партії ÖVP і “зелених” у сфері безпеки. Цей крок був анонсований уже давно. І ось тепер, напередодні національних виборів у вересні, про нього оголошено – але, можливо, це триватиме дуже недовго.
Нинішня стратегія була розроблена ще 2013 року, коли не було російської агресивної війни в Україні, австрійські компанії вели гарний бізнес у Росії, а ознаки були скоріше на користь економічної експансії у Східній Європі, ніж демонтажу. Навіть перше російське вторгнення на Україну 2014 року нічого не змінило. І навіть після вторгнення у 2022 році потрібен був час.
Те, що це зайняло так багато часу, в основному пов’язано з конфліктами всередині коаліції. Зокрема, до самого кінця між партнерами по коаліції точилися палкі суперечки з питань енергопостачання країни. Зокрема, про те, чи має бути оформлена відмова від російського газу і в якій формі. Тепер угоду досягнуто: після 2027 року газ із Росії більше не постачатимуть. За останні дванадцять місяців Австрія закуповувала в Росії від 76% до 98% свого газу.
Однак цілком можливо, що реальність наздожене Австрію набагато раніше
Термін дії транзитної угоди між Україною і Росією закінчується наприкінці 2024 року. Про її продовження або створення обхідних шляхів, наприклад, через посередників, схоже, не може бути й мови.
Енергетичне питання викликало палкі суперечки в коаліції до самого кінця. Зокрема, ÖVP виступала проти завершення поетапної відмови від газу. Зрештою, угода, ймовірно, стала результатом торгівлі: “зелені” погодилися на висунення міністра фінансів Магнуса Бруннера на посаду комісара Австрії у справах ЄС, а ÖVP пішла на поступки “зеленим” щодо газового питання.
Однак 50-сторінковий проєкт містить й інші пункти, які в австрійському контексті звучать якщо не як суперечка, то принаймні як протиріччя. Наприклад, співпраця з НАТО має бути розширена – при одночасному підкресленні нейтралітету. Зокрема, в документі йдеться: “Бути нейтральним у військовому відношенні не означає бути байдужим, коли порушується міжнародне право і нападають на суверенітет, територіальну цілісність або незалежність держави”.
Співпраця з НАТО має бути розширена, особливо в рамках закордонних місій
Важливо, “щоб ми використовували можливості співпраці з НАТО в галузі запобігання конфліктам, врегулювання криз і спільної безпеки, а також в інтересах зміцнення оперативної сумісності наших військових потенціалів”. Також підтримуються спільні закупівлі оборонного обладнання в рамках ЄС.
І ще один ключовий момент: розвідувальні служби мають бути “адаптовані до нових рамкових умов із погляду персоналу, обладнання та законодавства”. Це давно назрілий захід у зв’язку з почастішанням повідомлень про шпигунську діяльність Росії в Австрії та структурну інфільтрацію австрійських служб.
Текст документа має бути представлений до парламенту в четвер. Але ще до презентації було зрозуміло, що компроміс у консервативно-зеленій коаліції у Відні буде відкинутий опозицією за всіма пунктами.
Правопопулісти FPÖ критикують розширення співпраці з НАТО як продажність, як і SPÖ, хоча й у м’якшій формі, і закликає до “політики активного нейтралітету”. Лише ліберальна партія NEOS критикує пропозицію як недостатньо глибоку. Таким чином, цей план може стати “спалахом на пательні” з точки зору політики безпеки, оскільки наприкінці вересня відбудуться вибори.
Коаліція, найімовірніше, втратить свою більшість
Згідно з усіма опитуваннями, антиєвропейська, проросійська та ізоляціоністська FPÖ, найімовірніше, здобуде впевнену перемогу і стане найсильнішою силою – однак, отримавши близько 30% голосів, вона не зможе керувати країною без партнера по коаліції. ÖVP рішуче відмовилася від коаліції, якщо Герберт Кікль відіграватиме в ній провідну роль. У відносинах з НАТО і ЄС з питань безпеки FPÖ виступає за явний ізоляціонізм. У питаннях енергетики вона виступає за збереження поставок з Росії.
За матеріалами: Die Welt
