Коли ідея цього фантастичного роману прийшла в голову письменнику, він і уявити собі не міг, яким приголомшливим успіхом користуватиметься книга!
Вона побила рекорди продажів у багатьох країнах світу.
А через кілька років після публікації по ній був знятий серіал.
Ще б! Такий тонкий гумор підкорить будь-якого читача
Тільки постарайтеся ніколи не зустрічатися з собою — це зазвичай викликає небажане замішання і досить сильний стрес.
Час— ілюзорний… час обіду ще ілюзорніше.
Класична помилка, яку здійснюють проектувальники абсолютно надійних систем, недооцінка винахідливості клінічних ідіотів.
Ідеалізм, чиста наука, пошуки істини — все це дуже добре, але рано чи пізно, боюся, настає момент, коли починаєш підозрювати, що всій багатовимірної нескінченністю Всесвіту насправді заправляє жменька маніяків. І якщо мені належить вибір, витратити ще десять мільйонів років на встановлення цього факту або просто взяти гроші і дати драла, то особисто я не проти розім’ятися.
Сподобалося?
Тоді вирушаємо в подорож по галактиці
1.
media.giphy.com
У цієї планети є – точніше, була одна проблема: більшість людей тільки й робили, що страждали, бо не знаходили в житті щастя. Народжувалося багато рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених клаптиків паперу – що саме по собі досить дивно, так як хто-хто, а маленькі зелені клаптики паперу ніяких страждань не відчували, бо щастя не шукали.
2.
Мій Всесвіт – це мої очі i мої вуха. Все інше – не більше ніж чутки.
3.
media.giphy.com
По-моєму, ми зекономимо купу часу, якщо я зійду з розуму прямо зараз.
4.
media.giphy.com
І останнє. Якщо тобі ще коли-небудь знадобиться допомога, якщо ти опинишся в безвихідному положенні, на краю прірви… – Так? – Прошу тебе, не роздумуй довго і стрибай у прірву до чортів собачих!
5.
media.giphy.com
— Я відмовляюся представити докази свого існування, — каже Бог, — тому доказ заперечує віру, а без віри я ніщо. — Але вавілонська рибка просто не могла виникнути в результаті випадкової еволюції, — зазначає Чоловік. — Отже, ти існуєш, і, отже, за твоїми ж власними словами, ти не існуєш. Що і потрібно було довести. — О Боже, про це я якось не подумав! — вигукує Бог. І зникає в хмарці логіки.
6.
media.giphy.com
– Останній цікавий співрозмовник попався мені сорок мільйонів років тому. І знаєте, ким він виявився? – Ким же? – Кавомолкою.
7.
media.giphy.com
– Життя! – меланхолійно промовив Марвін. – Можна його зневажити, можна не помічати, але любити?!
8.
media.giphy.com
Намагаючись зрозуміти людей. Форд Префект ніяк не міг звикнутися з їх звичкою постійно констатувати очевидний, на кшталт “Чудовий дєньок сьогодні, чи не правда?” або “Який ви високий!” або “О Боже, ви, здається, впали в тридцатифутовий колодязь… Нічого не побили?”. Форд придумав теорію, що пояснює цю особливість поведінки: якщо людська істота перестає розмовляти, його рот зростається.
9.
media.giphy.com
– Все життя я відчував дивне безпричинне відчуття, що в світі щось відбувається – щось велике, навіть зловісне, – а від мене це тримають в таємниці. – Абсолютно нормальна параноя. У кого її немає?
10.
media.giphy.com
Кожна цивілізація в своєму розвитку неминуче проходити три чітко різні стадії: Боротьба за виживання, Цікавості і Витонченості, відомі інакше як стадії Як, Чому і Де. Наприклад, перша з них характеризується питанням: „Як би нам поїсти?“, одного питанням: „Навіщо ми їмо?“ і третя: „Де б нам краще повечеряти?“
11.
media.giphy.com
Всесвіт величезний, і ця його властивість надзвичайно діє на нерви, внаслідок чого більшість людей, зберігаючи свій душевний спокій, воліють не пам ” ятати про його масштаби.
12.
media.giphy.com
У грудях Марвіна заскрежетали шестерні. – Кумедна штука життя, – трагічним тоном промовив він. – Здається, ось межа, гірше не буває… І тут стає ще невиносиміше!
13.
media.giphy.com
Життя у нього таке захоплююче головним чином тому, що він сам рідко розуміє, що творить.
14.
media.giphy.com
Я виконав вашу вказівку. Що накажете робити далі: тихо іржавіти в кутку або померти прямо на місці?
15.
media.giphy.com
– Значить, ми ось-ось приземлимося? – каже Артур. – Якщо мені не зраджує пам’ять, за програмою ми повинні не приземлитися, а врізатися. – Врізатися? – Так, так має бути за планом. Для цього є якась причина, дуже важлива, але я точно не пам пам’яка. Форд вибухнув: – Ви – купа порожніх придурків! – От-от, – радісно сказави капітан, – це і є та сама причина.
