13 травня 2026 року у Верховній Раді з’явився документ, який може кардинально змінити правила гри для сотень тисяч заброньованих працівників по всій Україні. Законопроєкт № 15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні» зареєстрував народний депутат від «Слуги народу» Максим Заремський. Головним комітетом визначено Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки під головуванням Олександра Завітневича.
Станом на момент публікації повний текст документа ще не оприлюднений — він перебуває на етапі передачі до комітетів. Проте основна ідея вже зрозуміла: бронювання більше не означає «вільний від обов’язку». Кожен заброньований має брати участь у зміцненні обороноздатності — просто в іншій формі.
Критерії бронювання хочуть закріпити на рівні закону
Одна з найпринциповіших пропозицій — вилучити правила бронювання з-під урядових постанов і передати їх на рівень закону. Зміни мають торкнутися статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Категорії осіб, підстави для бронювання та граничні строки відстрочки визначатимуться виключно парламентом. Це має ускладнити «тихі» зміни правил через урядові рішення — практику, яка неодноразово ставала предметом критики.
Крім того, стаття 3 проєкту забороняє безстрокове бронювання. Жодних «довічних» відстрочок — статус кожного заброньованого регулярно переглядатимуть на відповідність вимогам закону.
Три варіанти для заброньованих
Стаття 5 визначає три способи, якими заброньований працівник має долучатися до оборони.
Перший — робота на об’єктах критичної інфраструктури. Це збереження класичної моделі: працевлаштування в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості чи інших стратегічних галузях саме по собі прирівнюється до оборонного завдання.
Другий — служба в резерві. Підготовка військового резерву без повного відриву від роботи, але із зобов’язанням бути готовим до оперативного залучення до ЗСУ. Скільки днів навчання, де саме, в якому форматі — поки що невідомо.
Третій — цільові внески на оборону. Фактична легалізація так званого «економічного бронювання»: підприємство або сам працівник сплачують визначену суму на фінансування Сил оборони. Розмір внеску поки не визначений — невідомо навіть, чи він буде фіксованим, чи прив’язаним до зарплати.
Реєстр заброньованих: хто побачить дані
Законопроєкт передбачає створення єдиного державного Реєстру заброньованих осіб. Згідно зі статтею 7, персональні дані працівників критичної інфраструктури будуть знеособлені в частині приналежності до конкретного об’єкта. Мета зрозуміла — захистити стратегічні підприємства від витоку інформації про кадровий склад в умовах ракетних ударів. Водночас хто саме матиме доступ до Реєстру і як його захищатимуть від кібератак — ці питання залишаються відкритими.
Що залишається невизначеним
Законопроєкт задає загальну рамку, але практичне наповнення ще попереду. Після ухвалення Кабінет Міністрів матиме три місяці на розроблення підзаконних актів. Серед невідповіданих питань: точний розмір внеску, порядок навчання резервістів без паралізації виробництва, технічний захист Реєстру. І мабуть найгостріше — чи не стане механізм внесків фактичним «відкупом від армії» для заможніших, що ставить питання конституційності такого підходу як потенційно дискримінаційного за майновою ознакою.
