Пам’яті героя Небесної Сотні Сашка Храпаченка
“Під вечір, на квартиру, приїхав Сашко. Стомлений, чорний від копоті, довгий час без сну і з характерним запахом диму з “Майдану” )
Постійно перепрошуючи, тримаючи бронік у руках, він намагався примостити свої речі десь в куточку аби не допусти Господи принести дисгармонію і бруд у господарів помешкання. Ото вже рівненська інтелегенція ))
Дружина забрала весь його одяг попрати і дала чистий, змусила поїсти і це все супроводжувалося: Та може не треба…. та я тут з краєчку…”…
“Інтєлєгент” блін ))
Сиділи на кухні – думу думали! Говорили…
– може пару днів перечекаєш?
– та не можу, хлопцям пообіцяв що буду. По Майдану багато хто ходити, покупляють собі нові броніки, форму – понті, а як починається бій, нас залишається не так вже й багато.
Зранку подзвонив сотник. Сашко швидко зібрався.
– Все давай, честь. Речі на завтра вже висохти.
– Добре, дякую. Я маякну. Честь
Наступного дня, десь о дванадцятій годині, зателефонував наш друг Петро.
– Сашку вбили… ”
20.02.2014
Дякую друже, що дала мені остаточно зрозуміти: “Я свою Україну ніколи не залишу, так як і ти… “
