Наталя була взводним медиком. Коли треба було, і уколи робила, і за «енергетики» нас «ганяла». Вона була гарним перукарем. Хлопці її дуже любили, мала до кожного свій підхід, і ставилася до нас як до дітей.
Сумну новину повідомили у 123 бригада тероборони ЗСУ
Прекрасна людина, душевна, строга і позитивна водночас, могла з кожним поговорити як психолог, як мати, порадити і допомогти в тяжких ситуаціях.
Дітки за кордоном, вона із чоловіком воює. На війні з 25 лютого, призвалася, як веліло серце. Бойові тривоги. Одягне на себе бронежилет, шолом, ми дивувалися як вона легко рухається, ще й виконує свої обов’язки. Гарний солдат. Наталя постійно їздила на стрільби, на розмінування, цікавилася військовою справою. Вона була безстрашною людиною.
Наприкінці червня Наталочка брала участь в евакуації під час обстрілу. Рашистська ракета прилетіла в сільську хату, вона бігла, знала, що в хаті знаходилися люди. Пораненій жінці надала першу домедичну допомогу, на евакуаційному авті супроводжувала її до лікарні.
Після того Наталя заїхала до підрозділу, перевірила хлопців, а за 10 хвилин знову почався обстріл, і Наталі не стало.
Нехай буде проклята московська орда, яка принесла стільки горя на нашу землю. Не забудемо, і не пробачимо!
