Як зараз йдуть справи із чеською “снарядною ініціативою” для України
Джерело: Defence Express
Президент Чехії Петр Павел дав інтерв’ю німецькому виданню Tagesschau, в якому розповів про поточний перебіг “снарядної ініціативи” для України. Базова новина, яку повідомив у цьому інтерв’ю глава Чехії – уже в червні для ЗСУ надійдуть перші 180 тисяч снарядів, і що уже є контракти на подальші поставки “п’ятизначної – шестизначної кількості” боєприпасів.
Повністю текст цього інтерв’ю можна прочитати ось за цим посиланням. Ми з нього виділимо найбільш концептуально важливі моменти.
Для початку, як визнає Петр Павел, реалізація “снарядної ініціативи” для України справді могла би просуватись швидше, але тут справа полягає навіть не у швидкості надходження відповідного фінансування. Щоб залучити увагу країн-потенційних донорів, Чехія була вимушена певною мірою “розкрити карти”, а це в свою чергу дало Кремлю певний простір для контрзаходів.
Однак тут була саме та ситуація, коли реалізовувати “снарядну ініціативу” без виходу в публічний простір було неможливо. Оскільки певна частина країн Заходу постійно демонструє “обережність” в питаннях військової підтримки України, побоюючись ефемерної “ескалації” зі сторони РФ. Та й з іншої сторони, чим більше учасників будуть залучені до реалізації ініціативи, тим більше снарядів в підсумку вдасться здобути для ЗСУ.
В цьому інтерв’ю Петр Павел заодно доволі специфічно описує стратегічні перспективи. Зокрема, він наголосив на тому моменті, що “власні людські та фінансові ресурси України стають все більш лімітованим фактором”, тому країнам Заходу потрібно ще більше нарощувати обсяги поставок техніки та озброєння з тим, щоб не дати РФ здобути нові військові успіхи, та чітко окреслити цей горизонт перед Кремлем.
Глава Чехії також переконаний, що Росія продовжуватиме вести війну проти України, поки бачитиме, що здатна просуватись вперед на полі бою. Водночас, на його думку, країни Заходу мають зламати головний когнітивний бар’єр, котрий виражається так: західна цивілізація базується на принципі “взаємного виграшу”, водночас Росія хоче, щоб вигравала з іншими вигравала лише вона.
