Завітавши на сайт Павлівського пивзаводу, був прикро розчарований тим, що майже жодної історичної інформації там не знайшов. Пиво з такою багатою історією і ніхто цього не досліджує. Минулого місяця я заїжджав на завод, щоб придбати «Зелене пиво», яке можна купити чомусь тільки на заводі, розпитував працівників чи є в них музей броварні. На що у відповідь , нажаль, отримував: « який музей?».
Текст, що знаходиться знизу, з сайту пивзаводу. Перші історичні згадки про Порицьку броварню датуються 1887 роком.
Проте, з огляду на відповідний напис, висічений на камені, що зберігся у підвальному приміщенні броварні, офіційною датою її заснування прийнято вважати 1904 рік.
Маєток графів Чацьких знаходився на території нинішнього санаторію-профілакторію «Шахтар». Пиво, яке варилося в містечку, граф возив навіть до Варшави, де воно користувалося дуже великим попитом.
Упродовж 1922-1939 років пивзавод носив назву Порицького (відповідно до назви тодішнього містечка Порицьк). Під час Другої світової війни майже все містечко було зруйноване, вціліла лише околиця, з якої й утворилося селище Павлівка.
Як розповідають старожили, броварня тоді не працювала, але німці її не бомбили. Можливо, берегли для себе, адже сподівалися на перемогу.
Новітня історія Павлівського пивзаводу розпочалася у 1950-х роках, коли в Іваничівському районі було знайдено великі поклади вугілля і на карті Волині з’явилося місто Нововолинськ.
4 грудня 1995 року підприємство було приватизоване зі створенням ВАТ «Павлівський пивоварний завод». В 1998 році завод реконструювали, встановивши в цехах нове сучасне обладнання.
Автор, фото – Andrii Klenk
Фотографія броварні періоду Першої світової війни (публікується вперше) :
