ообіддя третього дня перебування Святішого Отця в Бангкоку розпочалося візитом до найпрестижнішого університету Таїланду, де він зустрівся з провідниками інших конфесій та представниками академічного середовища, наголошуючи на важливості того, щоб «ризикнути зустрічатися».
Прийшов час уявляти логіку зустрічі та взаємного діалогу як шлях, спільну співпрацю – як стиль поведінки, а взаємопізнання – як метод і критерій. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до учасників зустрічі з провідниками інших конфесій та інших релігій, що відбулася 22 листопада 2019 р. в Чулалонґкорському університеті в Бангкоку. Це найдавніший і найпрестижніший вищий навчальний заклад Таїланду, де навчають також члени королівської сім’ї. Заснований на початку ХХ століття, він носить ім’я короля Чулалонґкорна.
Час змінити парадигму
Саме зі згадки про візит до Риму та аудієнцію в Папи Лева ХІІІ в 1897 році цього монарха, що був першим Главою нехристиянської держави, прийнятим у Ватикані, Святіший Отець розпочав свою промову, зазначаючи, що його приклад заохочує нас рішуче ступити «на дорогу діалогу та взаєморозуміння». За його словами, взаємне визнання, пошана та співпраця між релігіями, є нагальними для сучасного людства; адже світ стоїть «перед обличчям складних проблем», як от фінансова глобалізація з її серйозними наслідками для розвитку місцевих суспільств, чи той факт, що швидкий прогрес співіснує з різного роду конфліктами.
«Закінчилися часи, коли логіка відокремленості могла бути панівною як концепція часу та простору, нав’язуючись як дійсний засіб для вирішення конфліктів. Сьогодні прийшов час сміливо уявляти логіку зустрічі й взаємного діалогу як шлях, спільну співпрацю як стиль поведінки, а взаємопізнання – як метод і критерій, і, таким чином, пропонувати нову парадигму для вирішення конфліктів, робити внесок у порозуміння між людьми та в збереження створеного світу», – сказав Глава Католицької Церкви, підкресливши роль, яку в цьому покликані відіграти релігії та університетське середовище.
Закладати міцні основи
За словами Папи, наш час вимагає від нас будування міцних основ, що ґрунтуються на визнанні та пошані гідності людей, на підтримці цілісного гуманізму, на відповідальному управлінні, що захищатиме красу та багатство природи як фундаментальне право на існування. «Великі релігійні традиції світу дають свідчення трансцендентної та значною мірою спільної спадщини, що може зробити вагомий внесок у цьому напрямку, якщо зуміємо ризикнути зустрічатися без страху», – підкреслив Глава Католицької Церкви, додаючи:
«Всі ми покликані не лише звернути увагу на голос убогих навколо нас – марґіналізованих, пригноблених, тубільних народів і релігійних меншин, але також не боятися творити можливості, як це вже несміливо починає розвиватися, для того, щоб згуртовуватися та співпрацювати. Водночас, від нас вимагається взяти на себе обов’язок захищати людську гідність і шанувати права сумління та релігійної свободи».
Діалог між поколіннями
Святіший Отець також зробив посилання на «характерну ознаку» тайського народу, яку він вважає суттєвою й частиною багатства, яке слід «експортувати». «Ви цінуєте і піклуєтеся про ваших похилих віком, а це – велике багатство, ви шануєте їх і віддаєте їм привілейоване місце, аби вони забезпечували вас необхідним корінням, щоб ваш народ не піддавався зіпсуттю, слідуючи за певними гаслами, що ведуть до спустошення та обтяження душі нових поколінь», – пояснив він.
За словами Папи, серед зростаючої тенденції «підривати місцеві цінності та культури» з метою нав’язування єдиного для всіх шаблону, ми є свідками спроб уодноманітнення молоді з метою перетворення їх «у суб’єкти маніпуляції». З цього випливає заклик допомагати наймолодшим «відривати культурний багаж суспільства, в якому вони живуть», відкривати «живе багатство минулого» та «зустрічатися з власним корінням».
Роль академічного середовища
Вищеописана перспектива, як зауважив Глава Католицької Церкви, обов’язково включає роль освітніх інституцій. Адже дослідження та знання допомагають «відкривати нові шляхи для зменшення нерівності між людьми, зміцнення соціальної справедливості, захисту людської гідності, шукання нових форм мирного вирішення конфліктів і збереження ресурсів». Тож окреме слово вдячності Папа скерував представникам освітньої й наукової сфери.
«Дорогі браття, всі ми є членами людського роду, й кожен з нас, на тому місці, яке займає, покликаний бути активним учасником і безпосереднім співвідповідальним за будування культури, що ґрунтується на спільних цінностях, які ведуть до єдності, взаємопошани та гармонійного співжиття», – підсумував Святіший Отець.