«Служба Божа – а ми роздумуємо над Святою Месою – складається із двох частин, якими є Літургія Слова та Літургія Євхаристії, що тісно між собою пов’язані, формуючи єдиний акт культу (див. Sacrosanctum Concilium, 56)», – цими словами Папа Франциск розпочав свою катехизу, промовляючи до численних вірних, які прибули у середу, 20 грудня 2017 р., до залу Павла VI у Ватикані на загальну аудієнцію, щоб почути навчання Святішого Отця та отримати його Апостольське благословення, додаючи:
«Отже, Богослужіння, маючи деякі підготовчі та заключні обряди, є єдиним тілом, яке не можна розділювати, але для кращого усвідомлення спробую пояснити різні його моменти, кожен із яких здатний заторкнути та зробити співучасником один із вимірів нашої людської природи. Потрібно знати ці святі знаки, щоб у повноті переживати Службу Божу та насолоджуватись усією її красою».
«Коли народ зібрався, – мовив далі Єпископ Риму, – Богослужіння розпочинається вступними обрядами, які складаються із входу священнослужителів чи священнослужителя, привітання “Господь з вами”, “Мир вам”, акту покаяння “Сповідаюся”, яким ми просимо прощення наших гріхів, Kyrie eleison (Господи помилуй), Слава во вишніх Богу та колекти: що називається “молитвою колекти” не тому, що під час неї збираються пожертви, ні… Робиться колекта, збір намірень усіх народів, і ця колекта інтенцій народів підноситься до Неба як молитва. Мета цього впровадження полягає в тому, щоб “вірні, об’єднані разом, сформували спільноту та приготувались до слухання з вірою Божого слова та гідного служіння Євхаристії”».
При цьому Вселенський Архиєрей підкреслив, що ці частини не існують для того, щоб вірні могли запізнюватись на Літургію і, прийшовши із запізненням, сказати, що все одно виконали заповідь щодо участі в Святій Літургії, адже пропустили лише вступні частини. Служба Божа розпочинається від першого знаку святого хреста, тому потрібно прийти на Літургію навіть трішки заздалегідь, щоб приготувати своє серце до спільної молитви.
Коли вірні співають пісню входу, священик з іншими спіслужителями прямує до святилища та віддає шану вівтарю, роблячи глибокий уклін, і якщо є кадило, то кадить. Чому він це робить? Тому, що вівтар символізує самого Христа. «Коли ми дивимось на вівтар, ми дивимось власне туди, де є Христос. Вівтар є Христос, – наголосив Папа Франциск, додавши, – Ці жести, які можуть залишитись непоміченими, є дуже важливими, адже уже від самого початку виявляють, що Свята Меса є зустріччю любові з Христом, Який, “жертвуючи Своє Тіло на хресті […] стає вівтарем, жертвою та священиком”. Вівтар, як знак Христа, є, власне, центром дії благодаті, яка звершується в Євхаристії». Єпископ Риму нагадав, що вірні стають довкола вівтаря не для того, аби дивитись на обличчя один одного, а щоб споглядати Ісуса, Який є в центрі зібраної спільноти.
Далі є знак святого хреста. Священик, який очолює Святу Месу, робить його на собі, а також й усі інші вірні у храмі. Цим християнська спільнота засвідчує, що кожне літургійне діло звершується “в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”, тобто, в площині Пресвятої Тройці, що є площиною, початком і кінцем якої є любов Триєдиного Бога, засвіченою та даною нам Ісусом на хресті.
Глава Католицької Церкви закликав батьків та дідусів і бабусь вчити своїх дітей та онуків, щоб вони вже змалечку вміли правильно і гарно робити на собі знак хреста та розуміли, що він означає. «Отож, роблячи на собі знак хреста, ми не лише пригадуємо наше Хрищення, але підтверджуємо, що літургійна молитва є зустріччю з Богом в Ісусі Христі, Який задля нас воплотився, помер на хресті та славно воскрес», – сказав він.
Після чого священик звертається до вірних з літургійним привітанням «Господь з вами», або з подібним до цього. На це зібрані відповідають «і з духом твоїм». Уже на початку Святої Меси бачимо, як священик та зібрана спільнота через діалог вступають у «симфонію». У цьому діалозі виявляється віра та спільне бажання бути з Господом та жити в єдності з усією спільнотою. Молитовна «симфонія» проявляється також і в тому, що священик запрошує всіх присутніх визнати свої гріхи, адже кожен із нас є грішником, та попросити у Господа прощення.
Акт покаяння не є лише визнанням власних гріхів, але визнанням їх перед Господом і перед спільнотою своїх братів та сестер, визнанням їх з покорою та щирістю, як це зробив євангельський митар у храмі. «Якщо Пресвята Євхаристія насправді уприсутнює пасхальне таїнство, тобто перехід Христа від смерті до життя, то перше, що ми повинні зробити, – це визнати, які є наші ситуації смерті, щоб могти воскреснути з Ним до нового життя», – мовив Папа, вказуючи на важливість акту покаяння під час Святої Меси.
