«Дякую вам за те, що ви зібралися для того, щоби “серцем вислухати” дедалі тужливіше волання землі та її убогих, які шукають допомоги та відповідальності, щоб засвідчити велику нагальність прийняття заклику енцикліки до змін, до економічного навернення», – цими словами Папа Франциск привітав учасників міжнародної конференції «Зберегти наш спільний дім та майбутнє життя на землі», приймаючи їх вранці, 6 липня 2018 р., в Апостольському палаці у Ватикані.
Згаданий захід був скликаний з нагоди триріччя енцикліки «Laudato si’», й у цьому контексті Глава Католицької Церкви скерував слова особливої вдячності до православного пергамського митрополита Йоана Зізуласа, який разом з кардиналом Турксоном три роки тому представляв згадану енцикліку в Ватиканському прес-центрі.
Невідкладність конкретних дій
Святіший Отець зауважив, що учасники конференції свідчать про невідкладний обов’язок «конкретно діяти на користь спасіння землі та життя на ній». Відправною точкою цього діяння є переконаність в тому, що «все між собою пов’язане», що є також провідною концепцією енцикліки та основою «інтегральної екології».
Як знаємо, назва цього папського документа «Славен будь» є початком пісні святого Франциска з Ассізі, якою він прославляє Творця за Його дари. За словами Папи, у вищезгаданій перспективі можемо також відчитати слова, які Господь промовив до цього святого в церковці святого Дам’яна: «Йди та відбудуй мій дім, що, як бачиш, в руїнах». «Сьогодні також і “спільний дім”, яким є наша планета, невідкладно потребує бути відновленим та забезпеченим задля сталого майбутнього», – додав він.
Що залишимо майбутнім поколінням?
Глава Католицької Церкви нагадав, що вчені протягом останніх десятиріч опрацювали дедалі чіткіші критерії для оцінки ситуації. І як він писав у енцикліці, ритм споживання, марнотратства та відхилень в природі «перевищили можливості планети», що може вилитися в різні катастрофи. Отож, існує дійсна загроза залишити майбутнім поколінням «руїни, пустелі та бруд».
З цього випливає побажання, аби «стурбованість» станом нашого спільного дому виливалася в «органічну та узгоджену діяльність на користь інтегральної екології». «Людство має знання та засоби, аби співпрацювати в цьому напрямку, та з почуттям відповідальності “порати та оберігати” землю», – сказав Святіший Отець, висловивши сподівання що кліматична конференція COP24 в Катовіцах, Польща, стане «поворотним моментом на шляху, накресленому Паризькою угодою 2015 року», адже «не можемо собі дозволити на те, щоб витрачати час».
Роль влади і громадянського суспільства
Стверджуючи, що уряди повинні докладати зусилля для того, щоб виконувати зобов’язання, взяті на себе в Парижі, Папа додав, що виклик стосується не лише держав, але й «місцевої влади, згуртувань громадянського суспільства, економічних і релігійних інституцій», які також можуть сприяти «культурі та практикам інтегральної екології». З цього випливає побажання, щоб такі заходи, як запланований на вересень у Сан-Франсіско Саміт глобальної дії щодо клімату, «пропонували адекватні відповіді, також і завдяки групам громадянського тиску в різних частинах світу».
У цьому контексті Глава Католицької Церкви навів слова зі спільного послання, написаного разом з патріархом Вартоломеєм І з нагоди Дня молитви за створіння 1 вересня 2017 року, в якому стверджується, що «справжнє та тривке подолання екологічної кризи та кліматичних змін неможливе без узгодженої та колективної відповіді, без спільної відповідальності, здатної рахуватися з тим, що сподіяне, без того, щоб надавати пріоритет солідарності та служінню».
Завдання фінансових інституцій
За словами Святішого Отця, також і фінансові інституції повинні відіграти в цьому процесі «важливу роль», як «частина проблеми» і як «частина вирішення». «Необхідне зміщення фінансової парадигми в напрямку сприяння цілісному людському розвиткові», – пояснив він, додаючи, що такі міжнародні організації, як Міжнародний Валютний Фонд чи Світовий Банк «можуть посприяти ефективним реформам для інклюзинішого та сталішого розвитку».
Переміна сумлінь
Як зауважив Папа, всі ці дії вимагають «перетворення на глибшому рівні», тобто, «переміни сердець і переміни сумлінь». Й у цьому релігії, а, зокрема, християнські Церкви, «повинні відіграти ключову роль». «День молитви за створіння та пов’язані з ним ініціативи, започатковані в лоні Православної Церкви, поширюються в усьому світі», – сказав він.
Дві групи, що потребують окремої уваги
Врешті, за словами Святішого Отця, «зіставлення та старання на користь нашого спільного дому», повинні застерегти особливе місце для двох категорій людей, які перебувають «на передовій викликів інтегральної екології» та будуть в центрі уваги двох наступних Синодів.
З одного боку «молодь вимагає змін», запитуючи про те, як можна претендувати на будування кращого майбутнього, «не задумуючись про кризу довкілля та страждання відкинених». Саме молодь буде змушена зустрітися з наслідками нашого недбальства, а тому «солідарність між поколіннями не є чимось факультативним», але вимогою справедливості.
З іншого ж боку, необхідно присвятити особливу увагу «тубільним спільнотам з їхніми культурними традиціями». Сумно спостерігати за тим, як терени тубільних народів вилучаються, а їхня культура розтоптується «хижацьким підходом, новими формами колоніалізму, що підживлюються культурою марнотратства та споживацтва». В той же час, для цих народів «земля не є економічним благом», але «даром Бога та предків». І ми можемо багатого від них навчитися.
Людство спроможне підвестися
«Дорогі брати й сестри, викликів не бракує. Щиро дякую за ваш труд на служінні дбанню про створіння та про краще майбутнє для наших дітей і внуків. Іноді може здаватися, що це надто важка справа, бо існує надто багато часткових інтересів, а економічний інтерес з легкістю переважає над спільним добром і маніпулює інформацією, щоб уникнути атак на свої проекти. Однак, люди, що спроможні деградувати до межі, спроможні також перемогти себе, повернутися, обрати добро та відродитися», – підсумував Папа, наголошуючи, що основа нашої надії лежить «в могутності нашого Небесного Отця».
