Новини

Папа: Єдиним скарбом «вірної» Церкви є Ісус

Церква є вірною тоді, коли її єдиним скарбом та зацікавленням є Ісус, а літеплою й посередньою, коли покладається на речі цього світу. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи під час ранкової проповіді 23 листопада 2015 р. євангельський образ вдови, як «вдівства Церкви, яка очікує повернення Ісуса».

У євангельському уривку, прочитаному під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти», розповідалося про вдову, яка вкинула до скарбниці храму дві лепти, в той час, як багачі пишалися своїми великими пожертвами. Ісус ствердив, що ця жінка вкинула більше, ніж інші, бо це був «увесь її прожиток». Святіший Отець пояснив, що у Біблії вдова – це «самотня жінка, яка не має охоронця-чоловіка, яка повинна сама собі давати раду й живе з пожертв». І в цій постаті можна розгледіти «вдівство» Церкви.

«Церква, – зазначив проповідник, – є нареченою Ісуса, але її Господь відійшов, у той час, як Господь є її єдиним скарбом. І якщо Церква є вірною, то залишає усе, чекаючи повернення свого Господа. Але тоді, коли вона не є вірною, або є не дуже вірною чи не має достатньо віри в любов свого Господа, то починає намагатися облаштуватися за допомогою інших речей, забезпечень, які походять більше від світу, як від Бога».

За словами Папи, євангельські вдови показують нам «гарне послання Ісуса про Церкву». Знаємо про вдову з Наїну, яка йшла похоронній процесії за своїм сином, і хоч з нею були люди, що її супроводили, «її серце було самотнім». Це образ Церкви, «яка оплакує своїх дітей, що вмерли для життя в Ісусі». Надокучлива вдова, яка домагається справедливості від нечесного судді, як зауважив Святіший Отець, вказує на Церкву, «яка молиться і заступається за своїх дітей».

«Але серце Церкви перебуває завжди з її Нареченим, з Ісусом. Підноситься вгору, – вів далі Наступник святого Петра. – також і наша душа, як навчали пустинники, дуже схожа до Церкви. Коли наша душа, наше життя намагається бути якнайближче до Ісуса, то відкидає багато світських речей, які є зайвими, які не допомагають та віддаляють від Ісуса. Такою є наша Церква, яка шукає свого Нареченого, чекає свого Нареченого, чекає тієї зустрічі, Церква, яка плаче над своїми дітьми, змагається за них, віддає усе, що має, тому що її єдиним інтересом є її Наречений».

Вдівство Церкви, як підсумував Святіший Отець, вказує на те, що вона чекає на прихід Ісуса та може бути вірною тому очікуванню, «з довір’ям чекаючи на повернення Обручника», або невірною, «покладаючись на інші речі». Цей образ, за словами проповідника, спонукає замислитися і над станом наших душ, «чи вони шукають забезпечення лише у Господі, чи покладаються на інші речі, які Господу не подобаються»?

Джерело: радіо Ватикан

Католицький оглядач

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

8 − two =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.