Вчитися від святого Павла переживати випробування в єдності з Христом заохотив Святіший Отець під час першої в цьому році загальної аудієнції.
Просити в Господа Бога благодаті переживати випробування, черпаючи підтримку з «енергії віри» закликав Папа Франциск, підсумовуючи свою катехизу, виголошену під час загальної аудієнції в середу, 8 січня 2020 року, під час якої він коментував розповідь з Діянь Апостолів про сповнену небезпек подорож в’язня апостола Павла з Кесарії до Риму, до «серця імперії», щоби здійснилося слово Воскреслого: «Ви будете моїми свідками аж до кінців землі». Святіший Отець заохотив вірних перечитувати Книгу Діянь, адже в ній можемо побачити, як «силою Святого Духа» Євангеліє приходить до всіх народів.
Сторож життя й аніматор надії
Наступник святого Петра зауважив, що «Євангеліє здійснює свій шлях не лише землею, але й морем». Однак, плавання, в якому брав участь Апостол народів, закутий у кайдани, від самого початку зустрічає несприятливі обставини. Святий Павло порадив перезимувати в порту, але сотник більше довіряв капітанові та власникові судна й вирішив відплисти. На морі здійнялася сильна буря й моряки втратили контроль над судном, віддавши його на волю хвилям. Коли смерть здається близькою, а всіх починає опановувати відчай, святий Павло запевняє всіх у тому, що тієї ночі ангел Бога, Якому він служить, сказав йому: «Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою».
«Також і під час випробування святий Павло не перестає бути сторожем життів інших й аніматором їхньої надії», – зазначив Папа, додаючи: «Святий Лука показує нам що задум, який веде святого Павла до Риму, рятує не лише Апостола, але також його товаришів у подорожі, а корабельна аварія із ситуації нещастя перетворюється в провидінну нагоду для звіщення Євангелія».
Звіщення словами й ділами
Після корабельної аварії її учасники причалили до Мальти, «мешканці якої виявити турботливу гостинність». Оскільки йшов дощ і було холодно, вони розпалили вогнище, щоб постраждалі могли зігрітись. Як «справжній учень Христа», святий Павло береться за служіння, і щоб підтримувати полум’я, підкидає хмиз до вогнища, під час чого його вкусила гадюка. «Це мав би бути великий злочинець», – подумали люди, адже після того, як він урятувався в морі, покарання, мовляв, наздогнало його на суші. Але Павлові нічого не трапилося, і його почали вважати божеством. Але, як підкреслив Святіший Отець, йдеться про сповнення обітниці, яку Воскреслий Ісус дав учням перед вознесінням: «Гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане».
«У дійсності, перебування на Мальті стає для святого Павла слушною нагодою для того, щоби “втілювати” слово, яке він звіщав, та виконувати служіння співчуття, оздоровляючи хворих. Таким є закон Євангелія: коли віруючий переживає досвід спасіння, не затримує його для себе, але пускає його по колу», – сказав Папа, додаючи, що «християнин, який пережив випробування, може, без сумніву, ставати ще ближчим до страждаючого, бо знає, чим є страждання, вчиняючи своє серце відкритим і чутливим на солідарність з іншими».
В єдності з Христом
За словами Святішого Отця, святий Павло вчить нас переживати випробування, «горнучись до Христа», аби дозрівати в переконанні в тому, що «Бог може діяти за будь-яких обставин», у впевненості в тому, що «той, хто жертвується й віддається Богові в любові, напевно принесе плоди», бо «любов завжди є плідною».
«Просімо сьогодні в Господа, аби допомагав нам переживати кожне випробування, черпаючи підтримку з енергії віри, та бути чутливими до багатьох постраждалих у корабельних аваріях історії, що виснажені причалюють до наших берегів, щоб ми зуміли приймати їх з тією братньою любов’ю, що випливає із зустрічі з Ісусом. Саме це рятує від холоду байдужості й нелюдяності», – підсумував Папа.
