Духовне

Папа Франциск про вимоги й характеристики душпастирства покликань

Папа Франциск надіслав послання до учасників конференції «Душпастирство покликання й богопосвячене життя. Горизонти й надії», що проходить в Папському Університеті «Regina Apostolorum» від 1 до 3 грудня 2017 року. Цей захід в контексті приготування до наступного Синоду Єпископів на тему «Молодь, віра й розпізнавання покликання» організувала Конґреґація Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя.

На початку послання Святіший Отець поділився деякими думками щодо душпастирства покликань. Насамперед він зазначив, що «за своєю природою кожна душпастирська дія Церкви зорієнтована на розпізнавання покликання, оскільки її кінцева мета полягає в тому, щоб допомогти віруючій людині віднайти конкретний шлях здійснення життєвого проекту, до якого Бог її кличе». Папа також додав, що «душпастирське дбання про покликання не може бути зведене до діяльності, замкнутої в собі», оскільки, в такому випадку воно може перетворитися на прозелітизм та піддатися спокусі необдуманого вербування.

Далі Його Святість наголосив, що найкращим «ґрунтом» для душпастирського дбання про покликання повинно бути душпастирство молоді. Питання покликання, за словами Папи, потрібно розглядати не тільки наприкінці всього процесу молодіжного душпастирства, і не тільки в групах, особливо зацікавлених у цьому людей, але про нього потрібно говорити протягом всього процесу євангелізації та виховання у вірі підлітків і молоді.

Святіший Отець наголосив також на важливості молитви в душпастирському дбанні про покликання. Цитуючи євангельські слова «Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива» (Мт 9, 38), він зазначив, що «покликання – це завжди Божий дар. Покликання і відповідь на нього можуть зазвучати і бути почутими тільки в молитві». Папа також пояснив, що молитися про покликання передбачає, насамперед, молитися і працювати над своїм покликанням, створювати оточення, які б дозволили почути Господній поклик, а також ставати на шлях звіщення «Євангелія покликання».

В контексті цих роздумів Папа Франциск звернув увагу богопосвячених осіб на деякі виклики душпастирства покликання. Перший виклик, за його словами, – це довір’я: довір’я до молоді і довір’я до Господа. Незважаючи на те, що сучасна молодь належить до покоління «селфі», до «плинного», або «газоподібного» покоління, більшість з молодих людей шукають повний сенс  свого життя, навіть і тоді, коли не завжди шукають там, де його можуть знайти. Довір’я до Господа, за словами Папи, означає бути впевненими в тому, що Він і надалі пробуджуватиме серед Божого люду різні покликання для служіння Його Царству.

Ще одним важливим викликом, за словами Святішого Отця, є ясність погляду. «Необхідно мати гострий погляд й, одночасно, погляд віри на світ і, зокрема, на світ молодих людей, –зазначив він. – Необхідно добре знати наше суспільство та сучасне покоління молодих людей, аби, шукаючи придатні засоби для звіщення їм Доброї Новини, ми також могли звістити їм “Євангеліє покликання”».

Останнім викликом, на який звернув увагу Натупник святого Петра, є переконання. «Аби запропонувати сьогодні молодій людині «приходь та йди за мною», нам потрібна євангельська сміливість, переконання в тому, що наслідування Христа, також і в богопосвяченому житті, є цінним, і що повне віддання себе задля Євангелія є чимось чудовим і гарним, що може дати сенс усьому життю», – наголосив Папа.

Далі Святіший Отець описав деякі характеристики душпастирства покликання, необхідні для того, аби «заклик до наслідування Христа заторкнув серця молодих людей і щоб їх приваблювала постать Христа та богопосвячене життя».

Душпастирство покликання, за словами Папи, повинно бути різнобічним, щоб відповідати на запитання, які ставить собі кожна окрема молода людина. «Неможна забувати, що Господь кличе кожного на ім’я, з його історією, і як відповідь на це покликання пропонує і просить кожного прямувати особистим і неповторним шляхом», – зазначив він.

Душпастирське дбання про покликання повинно бути також розповідним. Святіший Отець зазначив, що молодь хоче, аби конкретне життя богопосвяченої людини «розповідало» їй про приклад для наслідування: Ісуса Христа.

Церковність – це ще одна важлива характеристика душпастирства покликання, яка вказує на те, що виховання до віри і до покликання повинно відбуватися в церковних рамках, накреслених Другим Ватиканським Собором, який, за словами Папи «є “компасом для Церкви у XXI сторіччі” і для сьогоднішнього богопосвяченого життя».

Дбання про покликання повинно бути також євангельським, заанґажованим і відповідальним. «Євангеліє вимогливе і його потрібно жити з радикальністю і чесністю». – наголосив Папа, цитуючи «Послання до всіх богопосвячених осіб» 2014 року. Він зазначив, що потрібно допомагати молодій людині відповідально прийняти наслідки своєї віри й наслідування Христа.

Супроводжуване, витривале і молодіжне – це наступні характеристики доброго душпастирства покликання, на які звернув увагу Папа Франциск у своєму посланні до учасників конференції «Душпастирство покликання і богопосвячене життя. Горизонти й надії», закликаючи їх також звернути увагу на два аспекти:

«Перший полягає у тому, що не існує магічних відповідей, а другий – що богопосвячене життя, як і Церква в цілому, вимагає справжнього “душпастирського навернення”, і не тільки стосовно способу висловлювання, але й способу життя, якщо хоче бути близькою до молоді для того, аби запропонувати їй шлях віри й покликання».

«Нехай же ніхто не вкраде у вас радість слідувати за Ісусом Христом та сміливість пропонувати Його іншим, як Дорогу, Істину та Життя (Ів 14, 6). Розвіймо наші страхи! Настав час молодим людям мріяти, а старшим – пророкувати (див. Йоіл 2, 28). Піднімімося! Почнімо працювати (див. Вих 10, 4). Молодь чекає на нас. Настав час стати вирушити в дорогу», – закликав на завершення Папа Франциск.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України