Медсестри і медбрати, які є «перехрестям тисяч стосунків, що вимагають уваги компетентності та підтримки», є незамінними. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до представників Італійської Федерації професійних об’єднань молодшого медичного персоналу (що нараховує майже 450 тисяч осіб і є найбільшою професійною Федерацією в Італії), які у суботу, 3 березня 2018 р., зібрались у ватиканському залі Павла VІ.
Звертаючись до медсестер та медбратів, Святіший Отець згадав, зокрема, про одну медсестру-монахиню, якій завдячує своє життя. Завдяки її компетентності було врятоване життя 20-річного Хорхе Маріо Берґоліо. «Я дуже дякую їй. І хочу згадати про неї тут, перед вами: це була сестра Корнелія Каральйо. Вправна жінка, і навіть смілива настільки, що сперечалася з лікарями. Покірна, але впевнена у тому, що робила», – мовив Папа, додавши, що завдяки старанню та наполегливій праці медсестер та медбратів вдається врятувати чимало життів.
Сприяти здоров’ю, запобігати хворобам, відновлювати здоров’я та полегшувати страждання вимагає високої професійності та постійного оновлення знань і компетенцій, як зазначив Глава Католицької Церкви, наголосивши на тому, що цінність праці медсестер та медбратів виявляється, зокрема, у їхніх технічних кваліфікаціях та у людській чутливості.
Адже опікуватися чоловіками та жінками, дітьми та похилими віком особами на різних етапах їхнього життя, вимагає вміння постійного слухання. Ніколи не вистачить слідувати визначеному протоколу лікування, завжди потрібне також вміння зрозуміти кожного пацієнта та приділити йому увагу.
«Усе це робить вашу професію справжньою і властивою місією, а вас – “експертами з людяності”, покликаними виконувати незамінне завдання гуманізації в неуважному суспільстві, яке дуже часто залишає на узбіччі найслабших, цікавлячись лише тими, які щось вартують, чи відповідають критеріям ефективності та прибутку», – мовив Єпископ Риму.
Продовжуючи своє слово, Папа закликав визнавати межі технічних можливостей та взяти до уваги бажання багатьох пацієнтів, навіть, якщо воно не завжди чітко виражене, щодо духовного супроводу. «Для Церкви, – продовжив він далі, – хворі є особами, в яких особливим способом присутній Ісус». Тому, «не забувайте про ліки ніжності: вони – дуже необхідні! Вияв ніжності, усмішка багато значать для хворого. Мова йде про простий жест, який, однак, здатний піднести його, завдяки ньому він почувається супроводжуваним, відчуває близьке одужання, почувається людиною, а не номером (…) Будучи із хворими та виконуючи свої професійні завдання, ви самі доторкаєтесь до хворих і, більше ніж хтось інший, опікуєтесь їхнім тілом. Коли робите це, пам’ятайте про те, як Ісус доторкався до прокаженого: не розсіяно, байдуже чи з почуттям огиди, але уважно і з любов’ю, завдяки чому він зміг почуватися пошанованим та доглянутим».
На закінчення Папа Франциск наголосив, що ключем до розуміння хворої людини є ніжність, яка є цінним ліком для одужання. Ніжність проходить від серця до рук, від дотику хворого до пошани та любові. А звертаючись до хворих, він закликав: «Також і ви, хворі, зважайте ня людяність медсестер та медбратів, які надають вам допомогу. Просіть без претензій; не чекайте усмішки лише для себе, але й даруйте її тим, які вам посвятились».
