«Прибуваючи сюди, як паломник, я був впевнений, що отримаю благословення від брата, що очікує на мене», – сказав Папа Франциск, вітаючи Главу Коптської Православної Церкви Папу Тевадроса ІІ, під час візиту ввічливості до Коптського Православного Патріархату, здійсненого ввечері, 28 квітня 2017 року. Свою промову він розпочав християнським вітанням: «Христос воскрес! Воістину воскрес!».
Святіший Отець пригадав основні віхи діалогу між «осідком святого Петра та осідком святого Марка», поворотним моментом якої була спільна декларація, підписана 1973 року Папою Павлом VI і Патріархом Шенудою ІІІ. За його словами, на шляху «до дуже бажаного дня, в якому стоятимемо у повній і видимій єдності при Господньому престолі», на шляху, який «не завжди є легким і прямолінійним», ми не самотні.
«Нас випереджує величезна шерега святих і мучеників, які, будучи вже у повній єдності, спонукають нас бути тут, на землі, живим образом “вишнього Єрусалиму”. І з-поміж них нашою зустріччю сьогодні особливо втішаються святі Петро і Марко. Їх пов’язують великі узи. Вистачить згадати, що святий Марко поставив у центрі своєї Євангелії визнання святого Петра: “Ти – Христос”, що було відповіддю на завжди актуальне Ісусове запитання: “А ви що скажете, ким я є?”. Також і сьогодні багато людей не знають відповіді на це запитання; бракує тих, які їх викликають, і, насамперед, тих, які відповідають на нього, ділячись радістю пізнання Ісуса, тією радістю, з якою маємо благодать разом Його визнавати», – сказав Папа Франциск, наголошуючи:
«Ми покликані разом свідчити Його, нести світові нашу віру, насамперед, найпритаманнішим для неї способом, тобто, живучи нею, щоби присутність Ісуса передавалася життям і промовляла мовою безкорисливої та конкретної любові. Ми, православні копти й католики, можемо дедалі більше промовляти разом цією спільною мовою любові: перше, ніж взятися до якоїсь доброї ініціативи, було би добре запитати себе, чи не можемо здійснити її разом з братами й сестрами, які розділяють з нами віру в Ісуса».
У цьому контексті Єпископ Риму відзначив добре ставлення і приязні стосунки Тевадроса ІІ з Коптською Католицькою Церквою, а також гостинність, виявлену учасникам 13-ї зустрічі Міжнародної Змішаної Комісії богословського діалогу між Католицькою та Давньосхідними Православними Церквами.
«Дозрівання нашого екуменічного шляху сьогодні таємничим і як ніколи раніше актуальним чином підтримується також справжнім і властивим екуменізмом крові», – вів далі Папа, пригадуючи слова святого євангелиста Івана, що Ісуса прийшов «з водою і кров’ю», й хто вірує в Нього, «перемагає світ». «Водою і кров’ю: живучи новим життям в нашому спільному Хрищенні, життям любові назавжди й для всіх, також і коштом жертовності крові», – додав він.
Наступник святого Петра зазначив, що вже з перших віків християнства ця земля була зрошена кров’ю мучеників, які з героїзмом жили вірою до кінця, віддаючи перевагу тому, щоб пролити кров, але не зректися Господа. І Мартиролог Коптської Церкви поповнюється також і в наші дні. «Дорогий брате, – сказав він, звертаючись до Наступника святого Марка, – так само, як єдиним є Небесний Єрусалим, єдиним є також наш мартиролог, і ваші страждання є також нашими стражданнями, їхня невинна кров єднає нас. Скріплені вашим свідчення, намагаймося протистояти насильству, проповідуючи та сіючи добро, дбаючи про зростання згоди й підтримуючи єдність, молячись за те, щоб численні жертви відкрили шлях до майбутнього повного сопричастя між нами і миру для всіх».
Папа також пригадав, що «історія святості» цієї землі особлива не лише з огляду на жертву мучеників, але й тим, що саме тут, після завершення давніх переслідувань, зродилася «нова форма життя, відданого Богові, нічого не залишаючи для себе», тобто, монашество. «З пошаною до цієї спільної спадщини, я прибув паломником до цієї землю, яку Сам Господь полюбляє відвідувати: тут, у славі Він зійшов на гору Синай, тут, впокорившись, знайшов притулок, як дитя», – сказав він, побажавши:
«Ваша Святосте, дорогий брате, нехай же цей Господь дасть нам ласку разом вирушити в дорогу, як паломники сопричастя і вістуни миру. На цій дорозі нехай веде нас за руку Та, Які супроводжувала Ісуса і Яку велика єгипетська богословська традиція віддавна називає Theotokos- Богородицею».
Після обміну промовами, Єпископ Риму та Олександрійський Патріарх підписали спільну декларації, в якій, зокрема, йдеться про відмову від практики про повторне уділення Хрищення, коли віруючий переходить з однієї Церкви до іншої. Далі відбувся обмін подарунками, після чого учасники зустрічі перейшли до храму святого Петра для звершення екуменічної молитви.
