Під час проповіді в англіканському храмі Всіх Святих у Римі Папа Франциск поставив запитання: «Чи задля Христа ми готові залишити щось у минулому?». Історичний візит Святішого Отця відбувся пополудні 25 лютого 2017 року і тривав півтори години. Жоден із Вселенських Архиєреїв ще не відвідував цього храму, який святкує 200-річчя свого заснування. Під час відвідин Святіший Отець взяв участь у вечірній молитві, і разом з англіканським єпископом для Європи (поза Великобританією) поблагословив нову ікону Христа Спасителя, взяв участь у церемонії побратимства англіканського храму Всіх Святих та католицької парафії Всіх Святих з Риму і відповів на три запитання вірних англіканської громади.
Свою проповідь Папа Франциск розпочав від посвяченої нової ікони Христа Спасителя, зазначаючи, що Він дивиться на нас поглядом відкуплення, любові й співчуття, тим самим «милосердним погядом, який проник у серця апостолів, які залишили за собою минуле і розпочали дорогу нового життя, щоб іти за Господом та Його звіщати. Погляд Ісуса, повний Божого милосердя, став джерелом усього християнського служіння».
Його Святість згадав про нелегкий досвід святого Апостола Павла, якого він зазнав із громадою Коринту, свідченням чого є його Послання до Коринтян. «Апостол долає розбіжності минулого й живе своїм служінням згідно з Божим милосердям, якого сам зазнав, – наголосив Папа. – Він не знеохочується поділами, але прагне поєднання. Коли ми, як спільнота охрищених, зустрічаючись із суперечками, звертаємось до милосердного Христового обличчя, щоб їх перемогти, то робимо так само як це робив святий Павло в одній із перших християнських громад».
Святіший Отець зазначив, що святий Павло зміг примиритись з громадою в Коринті завдяки покорі та вірі в Бога, запевняючи, що католики й англіканці із смиренністю висловлюють вдячність за те, що після віків взаємного недовір’я можуть визнати, що Христова благодать діє як в одних, так і в других. Між християнами зросло прагнення до більшої близькості, що проявляється в різних формах служіння.
