Спочатку зетники всіх мастей звинувачували жителів Курської області в боягузтві: мовляв, чого це вони не “беруть зброю і не захищають свій” дім.
У своїх ТГ-каналах вони сварилися на тему – чи потрібна тероборона і озброєння до зубів жителів прикордонних районів, чи все це ні до чого доброго не призведе. І ось Z-автори раптом виявили, що ненавчені цивільні з вогнепальною зброєю – це… проблема. Проблема велика.
Річ у тім, що добу тому в мережі розлетілася, як пожежа, новина про українську ДРГ на підступах до Льгова. Браві тероборонівці в паніці не стали розбиратися, хто там їде дорогою. Куляли, у все, що рухається. Як підсумок – розповідають, що злі ЗСУ всіх постріляли. Але… Z-вояки не дали комусь збрехати і почали розбір польотів.
“Цієї ночі т. зв. “полк територіального захисту”, наслухавшись про ДРГ, що прорвалися на трасу Курськ-Льгов, стріляв по всьому, що рухається. Є поранені, дивом немає загиблих (поки що). Це за 12 км від фронту. Чи були на трасі ДРГ досі невідомо. Якщо страшно, потрібно вдома сидіти….Цивільні зі зброєю в зоні БД не приносять користі. Мародерку вони все одно не зупиняють, у бойових діях не приносять користі, бо проти противника можуть протистояти збиті в боях підрозділи, решта відкочуються (а іноді й розбігаються) при сильному натиску.
У результаті на постах опиняються вчорашні охоронці з П’ятірочки з відповідним інтелектуальним і моральним рівнем. Стрілянина по своїх у тилу у виконанні тероборони не перший випадок. Якщо хтось хоче тактикульно ходити з автоматом, нехай підписує контракт з МО РФ, там буде багато можливостей стати героєм. А так виходить, що в тилу стоять озброєні люди, які апріорі не опиняться на передовій. Питання, навіщо тоді їм зброя”, – Z-автор Роман Сапоньков.
“Те, що я бачив щодо тероборони в Курській області, – видовище сумне. Це паніка, істерика, непрофесіоналізм і хаотичні метання. Якщо дати їм нормальне озброєння, то невідомо, кого вони більше перестріляють – [українців], або армійських, або один одного. Якщо вони десь і ведуть БД – то найімовірніше це перестрілки з небом і деревами.
Посадили хлопців на замасковані позиції з певним сектором – вони чергують. Прийшла їм команда, що на них ідуть, або вони самі побачили, доповіли, їм підтвердили, що не наші, – вони відпрацювали, завдали шкоди, змінили позицію, доповіли.
Думаю, їх би до таких сценаріїв треба було б готувати. Так була б користь. Просто, зрозуміло і в принципі доступно. Звичайно, сидіти на позиції тиждень, два, три – нудно. Але. Принаймні, це оченята і є інфа, що в секторі позиції наразі [українців] немає. Та й висока ймовірність, що якщо [українці] з’являться, то не переріжуть їх тихо, а буде бойове зіткнення і противник себе позначить. А якщо і переріжуть, то грамотно поставлена перекличка постів виявить це протягом максимум години”, – “Філолог у засідці”.