Завдання Церкви, представників держави і громадськості, зокрема в умовах міграції, – спільними зусиллями формувати українську ідентичність і український світ. Про це заявив Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.
Він відзначив, що міграція – проблема глобальна. І допоки існуватиме різний економічний стан розвитку країн, відбуватимуться війни, стихійні лиха чи інші проблеми у суспільствах, доти розвиватиметься міграція.
«Сучасна українська міграція – це виклик не тільки для самих мігрантів, а також для держав-донорів і рецепієнтів, їх суспільств, для державних інституцій і Церкви, – зазначив Олесь Городецький. – Щодо ставлення до мігрантів, нам близька позиція Католицької Церкви і зокрема бачення Папи Франциска, яке він виклав у посланні з нагоди Всесвітнього дня мігранта. «Прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати» – така концепція близька для усіх мігрантів. І ця інтеграція ґрунтується на визнанні багатства іншого і поваги до іншого».
Він також зауважив, щоби у дитини було бажання мати українську ідентичність, важливим є фактор родини.
Соціолог Оксана Стецюк-Іванкова у своїй доповіді акцентувала увагу на ролі Церкви у формуванні освітнього простору української міграції. Вона відзначила, що на міграційних теренах Церква стає поліфункціональною, адже виконує функцію не тільки духовної підтримки, а й соціальної, консультаційної, комунікативної. Тому саме навколо Церкви за кордоном дуже часто гуртуються українці.
У свою чергу сестра Бернадета Ярославцева, ССНДМ, з Лондона відзначила, що сучасна українська діаспора утворилася у Великій Британії після Другої Світової війни.
«У 50-х роках у Великій Британії вже було більше 46 тис українців. Ці люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, але вони хотіли мати свою мову, культуру, Церкву і давали кошти на громадські і церковні справи», – відзначила сестра.
Водночас, зауважила монахиня, різні політичні погляди – «бандерівці», «мельниківці» та ін. – не сприяли об’єднанню і формуванню здорової громади. Як наслідок – фактично ціле покоління відійшло від української громади і від Церкви.
Вона розповіла, що за конфесією українці у Британії переважно греко-католики, водночас є і православні Української автокефальної церкви. Між ними існує добра співпраця.
Сестра Бернадета також відзначила, що для молодої людини, незалежно від місця проживання, важливе внутрішнє наповнення. «Якщо молода людина добре сформована, якщо у неї закладені добрі християнські людські цінності, то де б вона не була, вона залишатиметься людиною. Якщо цього немає – вона може переходити з одного середовища в інше і врешті-решт загубити свою ідентичність», – наголосила монахиня.
Сестра також зазначила, що молодь має продовжувати культурні і духовні традиції свого народу, а також їх доповнювати і розвивати.
