Нобелівську премію з медицини цього року присудили двом німецьким ученим Петеру Хегеманну та Георгу Нагелю, а також американському досліднику Карлу Дайссероту за новаторські роботи в галузі оптогенетики, повідомили в Каролінському інституті в Стокгольмі.
Оптогенетика — це біотехнологія, що дозволяє за допомогою світла неінвазивно стимулювати та досліджувати нервові клітини. У Нобелівському комітеті зазначили, що завдяки цьому підходу можна вивчати, як нейрони мозку формують спогади, емоції та поведінку. Голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини Пер Свеннінгссон заявив, що оптогенетика відкриває можливості картування мозку, про які раніше лише мріяли.
Біофізик Петер Хегеманн, професор Берлінського університету імені Гумбольдта, досліджував світлочутливі білки в одноклітинних водоростях і заклав важливі основи оптогенетики. Біофізик Вюрцбурзького університету Георг Нагель продовжив ці дослідження разом із Хегеманном і допоміг встановити функції світлочутливого білка каналродопсину.
Американський учений Карл Дайссерот, професор Стенфордського університету, застосував ці відкриття до нервових клітин. У 2005 році його команді вдалося активувати нейрони світлом за допомогою каналродопсину, що стало вирішальним кроком до створення «вимикача світла» для нервових клітин.
Значення цих робіт для неврології пояснив доктор Кристоф Кляйншніц, професор неврології Університету Дуйсбурга-Ессена. За його словами, при таких захворюваннях, як хвороба Паркінсона або епілепсія, білки в нервових клітинах відіграють центральну роль, а оптогенетика дозволяє буквально вбудувати вимикачі світла в нейрони, щоб вмикати, вимикати або змінювати їхню функцію та точно визначати їхнє завдання в мозку, що є ключовим для розробки нових методів лікування.
Також повідомляється, що цього тижня оголосять лауреатів Нобелівських премій з фізики (6 жовтня), хімії (7 жовтня), літератури (8 жовтня) та премії миру (9 жовтня).
