В стійкості бактерій до антибіотиків винне не тільки зловживання цими препаратами, а також винні відходи промислового виробництва що забруднюють біосферу.
До такого висновку в результаті експерименту прийшли американські вчені, автори статті в журналі Microbial Ecology. Коротко про дослідження розповідається в прес-релізі Університету Джорджії.
Еколог Джей Він МакАртур (J. Vaun McArthur) перевірив цю гіпотезу на території ядерного могильника Саванна Рівер — побудованого в 1950-ті роки. Підприємство, що займається зберіганням, дезактивацією і переробкою радіоактивних відходів.
«Територію заводу ізолювали від зовнішнього середовища на початку п’ ятдесятих років, ще до того, як антибіотики почали масово застосовуватися в медицині і сільському господарстві. В струмки на закритій території не потрапляли стічні води, і те, що там відбувається, не пов’язане з впливом антибіотиків», — зазначив МакАртур.
Вчені зібрали в дев’яти струмках (різного ступеня забруднення радіоактивними відходами) 427 штамів кишкової палички і перевірили їх на стійкість до п’яти типів антибіотиків. З’ясувалося, що у восьми з 11 проб води бактерії сильно чинять опір лікам. Найбільш стійкою кишкова паличка опинилася в струмках і річках там, де вони потрапляють на територію могильника, а також на двох промислових ділянках.
Перший випадок не виявився чимось несподіваним: перед тим, як дійти до Саванна Рівер, річка Верхній Три Ранс (Upper Three Runs Creek) тече по декількох районах житлової, промислової та сільськогосподарської забудови, де в її води потрапляють антибіотики. Однак максимальну резистентність знайшли в струмках U4 і U8, які не виходять за межі охоронної території. Понад 95 відсотків бактерій в їхній воді показали стійкість до 10 і більше антибіотиків, у тому числі препаратів передньої лінії — гатифлоксацину і ципрофлоксацину.
Таким чином, одних промислових забруднювачів може бути достатньо для створення антибіотикостійких бактерій. Отримані дані пояснюють поширеність такого роду мікробів.
