Боже Слово, яке ми нині чули, показує Ісуса Христа, який повертає гідність людині. Євангелист Матей розповідає нам про подію, що відбулася з протилежного боку Галілейського моря, в Гадаринському краю.
Його й сьогодні можна побачити і відвідати. Але в часи Ісуса Христа цей протилежний край моря означав протилежну культуру, протилежне середовище. У часи Римської імперії це була інша адміністративна одиниця імперського поділу окупаційної влади. Ісус Христос, нібито навмисно переходить на протилежну сторону для того, щоби стати віч-на-віч до боротьби зі злом, аби віч-на-віч стати на сторону людини, яка шукає повноти своєї гідної і вільної особистої поведінки і життя.
Такими словами розпочав проповідницьке слово Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Божественної Літургії 9 липня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.
За його словами, як тільки Ісус Христос ступив в цей Гадаринський край, Йому назустріч вийшло двоє біснуватих. «Найперше, вони були лютими, тобто це були люди, які жили в злості і ненависті. Саме це було знаком їхнього рабства в руках злого духа. А друга риса, про яку говорить Матей, це те, що вони мешкали не в місті, їхнім житлом не було житло живих людей, а вони мешкали в гробах, в тих печерах Некрополісу, що було містом померлих, тобто містом людей, які не мали в очах тогочасного суспільства певної ролі і функції в житті», ? пояснив Глава Церкви.
Опис цих людей показує їх як тих, які втратили повноту гідності. У інших євангельських оповідках до цього опису додаються й інші деталі. За ними, вони не використовували одяг і були нагі, тобто позбавлені будь-якої гідності в очах суспільства, в якому вони жили.
«Христос уже самим фактом своєї присутності, своїм зближенням до них повертає їх до гідності, визволяє їх з рук злого духа, з усього того, що ту гідність в них забирало, ? додав він. ? І коли сталося це чудо звільнення, то ця подія справила надзвичайне враження, так, що люди тієї околиці вийшли, аби побачити звільнених людей. Однак вони відчували, що ціною тієї гідності і свободи тих двох було їхнє стадо свиней, яке вони втратили. Бо це стадо кинулося з кручі в море і тому вони понесли матеріальні збитки. Люди, дивлячись на Христа, бачачи тих оздоровлених, звільнених двох біснуватих, не приймають Його. Вони просять, аби Він повернувся назад в свою землю».
На переконання Предстоятеля Церкви, ця подія повсякчасно відбувається із кожним з нас: «Дуже часто ми вважаємо, що використовуючи не дуже чисті засоби для досягнення цілі, ми стаємо сильнішими і можемо панувати над іншими. Нам часто видається, що коли із злістю і ненавистю будемо відноситися до інших, то будемо панувати над іншими. Ненависть – сила, яка починає заполоняти наше суспільство».
На переконання Блаженнішого Святослава, ненависть панує серед політиків, державних діячів, і навіть серед громадських активістів, які, «палаючи люттю, прагнуть здобути гідність для себе, своєї політичної сили і прагнуть сказати, що для нас, простих громадян, саме це є способом захисту нашої держави від агресора і зла».
«Сьогодні культ ненависті, агресії є символом успішності. Погляньмо на світові спільноти! Той, хто починає війну, стає успішним політиком. Споглядаючи на такі тенденції сучасної культури, святий Папа Іван Павло II казав, що через ненависть світ, сучасна культура і Європа повертаються в печери. Тому що ненависть ніколи нічого ще не збудувала, як про це вчив праведний митрополит Андрей Шептицький. Вона забирає в людини гідність і веде до поневолення і рабства злому. Ми, християни, повинні відкрити те, що в Ньому є джерело нашої гідності», ? сказав Глава УГКЦ.
«Саме Бог є нашим Визволителем, джерелом нашої особистої і національної гідності, як вільних людей у вільній державі», ? підсумував першоієрарх Церкви.
