У штабі об’єднаних сил НАТО прописали, що необхідно збільшити сили у 1,5 раза, а наземну ППО взагалі необхідно збільшити втричі
Джерело: Defence Express
НАТО необхідно кардинально наростити свої оборонні можливості й збільшити кількість бойових бригад з 82 до 131, сформувати нові корпуси та дивізії, яких має бути 38 замість наявних 24. І це для досягнення мінімальних вимог.
Також має бути значно розширена, а фактично створена майже з нуля, наземна компонента протиповітряної оборони. І з 293 наземних підрозділів ППО зрости до 1467. Передбачено збільшення вертолітних підрозділів з 90 до 104. Посилення логістичних та транспортних можливостей тощо.
Саме таке розширення прописали у своїх вимогах до країн-членів Альянсу у штабі об’єднаних сил НАТО і його підписали верховний командувач об’єднаних сил НАТО в Європі Крістофер Дж. Каволі та П’єр Вандьє, який очолює командування з трансформації НАТО. Доступ до документа отримало німецьке видання Welt.
З боку Defense Express зазначимо, що це величезна за об’ємом задача, масштаб якої прямо показує наскільки у країнах НАТО питання колективної безпеки перетворилось у колективну безвідповідальність. Бо мова йде про необхідність збільшення сил у понад 1,5 раза.
І якщо розкласти задачу, то почати можливо з того, що розширення сухопутних сил на 49 бригад (у публікації вказана їх чисельність на рівні 5 тисяч осіб) це не лише про 245 тисяч нових бійців, це і про тисячі одиниць озброєння.
Зокрема потреба у додаткових 245-тисячних силах, а мова вочевидь йде лише про сухопутну компоненту, можливо порівняти із тим, що всі сухопутні війська Бундесверу складаються з 62 тисяч. Тобто НАТО не вистачає ще чотирьох німецьких армій. Також 245 тисяч можливо порівняти із всіма сухопутними військами Франції – їх 114 тисяч. Або згадати, що всі сухопутні війська США – це про 453 тисячі осіб.
А разом із тим, якщо брати німецький підхід озброєння сухопутних сил, які краще адаптовані до повномасштабної війни у Європі, у порівнянні із суцільними “експедиційними” силами Франції, то це про потребу у 1200 танках, під 2700 БМП та понад 3000 БТРів, близько 900 великокаліберних артсистем тощо. Якщо брати американські, то половина їх сухопутних військ це про доволі схожі цифри: 1300 танків, 2300 БМП, 5000 БТРів, понад 1200 великокаліберних артилерійських та ракетних систем тощо.
А до цього треба додати фактичну вимогу відновити наземну компоненту протиповітряної оборони, яку першою пустили під ніж з початку завершення Холодної війни. Особливо у європейському сегменті НАТО, де, наприклад, Велика Британія тримала у строю 50-річні ЗРК Rapier, які могли збивати цілі на дальності лише до 8 км, але були єдиним комплексами ППО у строю із завершення Холодної війни до 2021 року. А Німеччина у 2005 році зняла з озброєння всю армійську ланку та ЗРК середньої дальності для того, щоб витратити 1,23 млрд та 5 років на систему ППО NNbS.
І звісно мова йде не лише про астрономічні кошти, бо у підготовленому у НАТО документі прямо зазначено, що для реалізації цих мінімальних вимог необхідні “значні фінансові ресурси” та збільшення витрат “значно більше 2% від ВВП”, а ще один значно цінніший ресурс – час.
