Ці питання стосуються усіх можливих аспектів організації удару
Джерело: Defence Express
Повідомляється, що сьогодні зранку наші дрони-камікадзе уразили одразу два російські нафтопереробні заводи, розміщені в Самарській області РФ, і це за мінімум 900 кілометрів від державного кордону України.
Влучання були зафіксовані по “Новокуйбышевскому НПЗ” та виробництву в Сизрані (котре має проектну потужність 8,5 млн тон на рік), при цьому в другому випадку повідомляється, що одне із влучань припало на установку переробки нафти ЭЛОУ-АВТ-6, а саме по колонні К-2.
Локалізація влучання по НПЗ в Сизрані 16 березня 2024 року, наводить НІП “Тиск”
При цьому є ще один цікавий момент – за деякими повідомленнями, в Брянській області РФ були також виявлені уламки безпілотника типу Ту-141 “Стриж”. Але наразі нема деталізації, що цей безпілотний літальний апарат, наприклад, був збитий російською протиповітряною обороною саме сьогодні.
Тим не менш, якби там не було, уже можемо підвести деякі попередні підсумки з поточної кампанії ударів по російським НПЗ, де заодно виникають цікаві питання.
Уламки БПЛА Ту-141 “Стриж”, виявлені в Брянській області РФ, фото з відкритих джерел
Станом на вечір учора було загалом зафіксовано ураження 10 російських НПЗ, тепер це число складає 12. При цьому, зважаючи на масштаб кожного із цих виробництв, очевидно планувальниками ударів навіть не ставилось завдання знищити ці НПЗ прямо дотла, але таки паралізувати хоч на якийсь час виробничий процес. Що і досягалось влучаннями саме у вакуумні установки для переробки нафти, котрі є по суті великими “колонами” висотою в кілька десятків метрів та діаметром в кілька метрів.
З цього всього якраз виникають наступні питання, на які поки навряд чи буде відповідь. Наприклад – завдяки яким технологічним рішенням вдається забезпечувати настільки гарну точність влучання наших безпілотників по російським НПЗ, особливо на настільки великій дистанції.
Пожежа на НПЗ в Сизрані 16 березня 2024 року, стоп-кадр відео із соцмереж
Крім того, також виникає про технологічні рішення, які б могли допомогти нашим дронам подолати своєрідний “пояс” із систем РЕБ шириною кілька десятків км на кордоні з РФ, про що раніше писали західні ЗМІ.
Ну і також – якими прийомами вдається ввести в оману російську ППО так, щоби забезпечити її прорив нашими безпілотниками. Бо якщо росіяни можуть собі дозволити тримати далеко за лінією фронту навіть ударні вертольоти Ми-28 та Ми-24 для “полювання” на наші БПЛА, то навряд чи у ворога стоїть проблема із кількістю засобів протиповітряної оборони. Але точно стоїть проблема із організацією їх роботи.
Рашистський Ми-24 намагається перехопити невідомий БПЛА, 12 лютого 2024 року, зображення з відкритих джерел
