Україна запропонувала союзникам найбільш ефективний спосіб боротьби з дронами-камікадзе типу Shahed, але цей план буде надзвичайно важко втілити в життя
Джерело: Defence Express
Видання Guardian опублікувало матеріал, в якому розповідає що ще у серпні Україна представила країнам “Групи семи” (G7) документ на 47 сторінок, в якому зокрема йдеться про те, що в іранських дронах-камікадзе типу Shahed, які з осені 2022 року РФ використовує для терористичних ударів по території України, використовується низка компонентів від виробників зі штаб-квартирами у таких країнах, як США, Японія, Німеччина, Канада, Нідерланди, Швейцарія та Польща.
Так, у молодшій версії цих дронів камікадзе, Shahed-131, було знайдено 52 компоненти, які вироблені західними компаніями; у старшій, Shahed-136, 57 компонентів, розповідають у The Guardian.
Попри всі накладені на РФ та Іран санкції, варто визнати, що противник адаптувався до виробництва дронів-камікадзе типу Shahed, використовуючи доступні компоненти, “шлях” яких насправді досить важко проконтролювати. Тим паче, що постачання організоване через треті країни, такі як Туреччина, Індія, Казахстан, Узбекистан, В’єтнам, Коста-Ріка тощо.
У документі, на яке посилається видання, йдеться також про те, що Ірану вдалося диверсифікувати виробництво на одному з сирійських заводів, а також нагадують, що РФ розгортає виробництво у промислово-виробничій зоні “Алабуга”, що находиться на відстані у понад 1000 км від України.
Водночас Україна запропонувала союзниками найбільш дієвий спосіб протидії дронами-камікадзе типу Shahed — це знищення заводів-виробників цих безпілотників далекобійним озброєнням. Посилаючись на документ, у виданні стверджують, що знищити ці об’єкти можуть безпосередньо Сили оборони України, але за умови, що країни-союзники нададуть для цього “необхідні засоби ураження”.
Це насправді доволі зрозумілий та логічний сценарій, але і настільки ж фантастичний — бо йдеться про постачання далекобійних засобів, які можуть знищувати цілі на відстані у понад 2000 км, тому що, наприклад, завод з виробництва Shahed в Ірані розташований у місті Ісфахан, що в понад двох тисячах км від України. І ще варто враховувати, що низку важливих для себе заводів Іран просто ховає під землю, що ускладнює їхнє знищення.
Уявити, що таке озброєння найближчим часом опиниться в активі Сил оборони — дуже важко, бо про постачання тих же ракет ATACMS у США роздумують місяцями, і одним з аргументів “проти” неодноразово звучало те, що ці ракети потрібні самому американському війську.
Ну і також варто згадати, що критичним для наших партнерів є зобов’язання від України не використовувати їхнє озброєння для ударів по території РФ — наприклад, у контексті постачання нам тих же ATACMS секретар РНБО Олексій Данілов офіційно заявляв, що ракети великої дальності від США Україна використовуватиме виключно для захисту власних територій, і що є домовленості про те, що Сили оборони не будуть застосовувати ці ракети по території РФ.