Самим явним лузером цих президентських і парламентських виборів є Андрій Садовий і йому єдине, що залишається зараз – це через рік знову балотуватися в мери Львова, хоч він і казав, що більше не буде, або ж просити якусь посаду в Зеленського. Про це у своєму блозі пише журналіст і блогер Мар’яна П’єцух.
Вона зазначає, що серед її друзів і читачів, напевно, багато хто голосували за «Самопоміч» в 2014 році, яка стрімко увійшла в парламент, як і «Свобода» в 2012-м. І як у «Свободи» в 2014-му, у «Самодопомоги» зараз немає ніяких шансів знову зайти в Раду. Звідси виникає питання: за яким принципом виборці голосують, чого їх так носити, чому так швидко люди розчаровуються в тих, за кого голосували? З таким підходом за Вакарчука на наступних виборах теж вже голосувати ніхто не буде.
Мар’яна П’єцух пише, хотілося б зробити висновок, що проблема у відсутності ідеологічних партій, і саме тому виборці бігають за прогресивними особами, як за новим Айфонами кожні кілька років. Але висновок не підходить, тому що «Свобода» ідеологічна партія, і все одне не подобається. Можливо, люди голосували не за ідеологію явно, а за що-те нове, не вникаючи в суть, хто і за що виступає і якими методами, а тут через два роки як раз новий Айфон у вигляді «Самодопомоги» надійшов на прилавки. Тепер маємо «Голос» і з риторики немає ніякої різниці між «Самопоміччю», нові обличчя, ніяких колишній нардепів, ліберальні цінності і так далі.
