Перспектива завершення пікового попиту на сталь у Китаї має серйозні наслідки для світової промисловості.
Про це пише Bloomberg.
Наголошується, що спад у внутрішньому будівництві означає, що сталі в Китаї забагато, а попит занадто слабкий. Решта світу побоюється напливу демпінгового китайського металу, що призведе до зниження цін, занепаду заводів і скорочення робочих місць.
“Це посилило б економічні виклики, з якими зараз стикається світ, особливо в Європі, де цього року Німеччина майже не зросте. США посилили захист галузі, але будь-які передбачувані загрози все ще можуть стати політичними проблемами на президентських виборах, враховуючи важливість металургії в таких штатах, як Пенсільванія”, – зазначає видання.
Прагнення президента Китаю припинити залежність від зростання власності має серйозні наслідки для сталеливарної промисловості. Сі Цзіньпінь хоче, щоб високотехнологічне виробництво та “зелені” технології стали основою економіки №2 у світі в найближчі десятиліття, а криза на ринку нерухомості в країні поклала кінець довгій епосі швидкого зростання попиту.
Але є великі питання щодо того, як лідери країни можуть впоратися зі спадом, намагаючись підтримати економіку та робочі місця.
Гендиректор China Baowu Steel Group Corp. Ху Ванмін зауважив, що сталеливарний сектор Китаю зіткнувся з “суворою зимою”, його слова мали вагу як у Китаї, так і в усьому світі.
Shanxi Jianbang Group також звернула увагу на кризу в останні дні. Сталеливарна промисловість має скоротити понад 30% підприємств, щоб вийти з нинішніх труднощів, заявив генеральний директор Чжан Жуй.
Крім того, на додаток до спаду на ринку нерухомості, витрати на інфраструктуру почали скорочуватися, а заводи борються з постійним падінням цін. Проте, економіка Китаю знаходиться на шляху до досягнення цільового показника зростання близько 5%, навіть попри те, що уряд Сі ухиляється від масштабного стимулювання, яке спостерігалося під час попередніх криз.
Щодо наслідків то Bloomberg наголошує, що зниження цін, звісно, є благом для підприємств, які використовують сталь, але вплив на виробників виявляється серйозним: прибутки під тиском, а заводи закриваються.
Цього року уряд Чилі поспішив запровадити нові тарифи на імпорт з Китаю, щоб зупинити закриття своїх печей Cap SA. Компанія спочатку скасувала своє рішення, але після ще одного кварталу великих збитків відновила зупинку.
У Європі, де попит на сталь і без того був анемічним, німецька Salzgitter AG посилалася на надлишок потужностей і китайський експорт, коли повідомляла про збитки за перше півріччя цього тижня.
У Мінекономіки Bloomberg заявили, що стежать за ситуацією, і відзначили «жорстку міжнародну конкуренцію». ArcelorMittal, провідний виробник сталі в Європі, виступив із подібною критикою.
