Те що у РФ працюють над збільшенням дальності польоту КАБів відомо, але чи є межа дальності для плануючих авіабомб
Джерело: Defence Express
Для РФ використання плануючих авіабомб, особливо у вигляді комплектів УМПК, на жаль, стали ідеальним рішення – дешевий, масовий засіб для ураження цілей на відстані 60-80 км. Бо у ЗСУ засобів протидії ним, окрім епізодичного використання “блукаючого Patriot”, немає. Як і можливості методичних ефективних ударів по місцю їх виробництва у місті Корольов Московської області, чи по літаках на землі.
І саме тому ворог активно веде роботи зі збільшення дальності використання УМПК, зокрема і шляхом використання ФАБ-500Т. А на фоні останнього з’явилось припущення, що ворог планує довести дальність польоту свої так званих КАБів до 150 км. А це вже, мовляв, поставить під удар такими засобами такі міста, як Полтава та Дніпро.
Водночас питання використання настільки далекобійних версій плануючих боєприпасів все ж таки дискусійне. Зокрема можливо навести приклади дальності скидання американських аналогічних боєприпасів. Наприклад, SDB I при скиданні на дозвуковій швидкості та з висоти 12 км летить на дальність 92 км. При використанні крила Diamond Back від MDBA, за заявами розробника дальність збільшується до 111 км без уточнення параметрів.
Також зустрічається інформація, що при скиданні з 15 км та на надзвуковій швидкості досягається рекордна дальність у 137 км. Але це скоріше екстремальні умови використання цього боєприпасу, які додатково могли вимагати його перепрограмування.
Водночас російські комплекти УМПК є певною копією JDAM-ER. Американський оригінал при дозвуковому скиданні з висоти 12 км має дальність у 72 км. У профільних джерелах максимальна згадана дальність використання складає до 92 км. Така різниця пов’язана з тим, що SDB це спеціалізований боєприпас, а УМПК чи JDAM-ER лише комплект для існуючих авіабомб з їх аеродинамікою.
Саме тому з метою досягнення більшої дальності ворог використовує УМПБ Д-30, дальність яких складає близько 90 км, на основі верифікованого випадку. І цей боєприпас не лише має кращу аеродинаміку, а ще додатково оснащується реактивним двигуном чи ракетним прискорювачем.
Також слід зазначити, що від дальності скидання також необхідно віднімати відстань на якій цей боеприпас використовується. Наприклад ворожа авіація намагається не наближатися ближче 30-40 км.
На фоні цього отриманням ворогом УМПК, які можуть мати дальність 150 км наразі виглядає певною мірою спірним. Хоча досягти таких параметрів, наприклад, за рахунок спеціалізованих боєприпасів для вкрай висотного надзвукового скидання вбачається можливим.
Наприклад, з МиГ-31, для якого задекларована максимальна швидкість у 3000 км/год, а висота польоту до 22,5 км чи 30 км для динамічної стелі (на гірці). Інша справа, що такі режими польоту для МиГ-31 є екстремальними та ресурсоємними, а вартість боєрприпасу під таке застосування також не буде дешевою. А тому і його поява хоч і можлива, але навряд такий засіб у РФ будуть вважати доцільним.
Водночас існує ще один варіант збільшення дальності польоту УМПК та JDAM-ER та їм подібних комплектів. Додати до нього малогабаритний реактивний двигун. І Boeing ще у 2023 році вела роботи над Powered Joint Direct Attack Munition з турбореактивним TDI J85 Engine.
Завдяки йому та аеродинамічному корпусу дальність декларується на рівні понад 500 км для 250-кг бомби. І вірогідність того, що у РФ скопіюють американське рішення доволі вагома. Але по суті такий боєприпас вже є хоч і ерзац, але крилатою ракетою із відповідними вимогами щодо систем навігації та інших компонентів, а з ним і вартості.
