Термобарична бойова частина, яку ще неправильно називають “вакуумною бомбою”, в першу чергу призначена для ураження закритих приміщень і це абсолютно новий рівень загрози
Джерело: Defence Express
Інформація щодо встановленням термобаричних бойових частин наразі за власними джерелами Defense Express серед саперів, які досліджують та ліквідують бойові частини російського далекобійного озброєння, не підтвердилась.
Публікація нижче залишається без змін
РФ почала оснащувати літако-снаряди типу Shahed-136 новою бойовою частиною – термобаричною. Її вага становить цілих 40 кг.
Інформацію про це повідомив фахівець у галузі зв’язку, РЕР та РЕБ Сергій Бескрестнов, відомий як Сергій “Флеш”, який додав фото такого заряду.
Для розуміння небезпеки 40-кг термобаричного заряду: понад 10 разів менший 3-кг заряд реактивного вогнемета “Шмель” уражає об’єм у 80 кубічних метрів у замкненому просторі, або 50 квадратів на відкритій місцевості.
Яка дія 40-кг термобаричної бойової частини для Shahed-136 – складне питання, бо багато чого залежить від її виду (однотактова чи двотактова) та компонентів, але у будь-якому випадку мова буде йти про можливість ураження вже сотень квадратних чи кубічних метрів.
Бо вага цієї термобаричної бойової частини, вірно порівняна фахівцем з важкою реактивною вогнеметною системою ТОС-1А “Солнцепек”. Вага її бойової частини офіційно не оприлюднювалась, а неофіційні дають розкидання у межах від 30 до 90 кг (але існують декілька версій самих реактивних снарядів з масою від 173 до 217 кг).
ТОС-1А “Солнцепек”
І хоча у дописі зазначено, що такий заряд може уразити більшу частину території підстанції або складу, справа в тому, що термобаричний боєприпас ефективний у замкнених приміщеннях, включно з житловими будинками через надлишковий тиск у фронті ударної хвилі.
Під час детонації термобаричного боєприпасу однотактової дії під час його вибуху утворюється ударна хвиля, за якою починають рухатись елементи термобаричної суміші. Ця суміш взаємодіє з повітрям та сама з собою й утворюється “хмара” з температурою 2400-2600 °C, яка “живе” близько однієї секунди.
Ця “хмара”, на відміну від ударної хвилі від фугасного боеприпаса, “розтікаючись” заповнює весь об’єм. Тобто від неї неможливо сховатися за рогом. Окрім надвисокої температури під час вибуху утворюється потужна ударна хвиля, яка уражає легені, органи слуху тощо.
Водночас чи є цей боєприпас одноактним поки невідомо. Якщо мова йде про старіший двотактний тип, то спершу він розпилює рідину, що утворює газоповітряну суміш, а вже потім йде підрив цієї “хмари”. Такий старий тип менш ефективний на відкритій місцевості та сильніше залежить від погодних умов.
