Мова йде не про встановлення на важку вогнеметну систему ТОС-1А “мангала” чи комплексу РЕБ, а про рішення, яке й так штатно встановлюється на Т-90, на якому він й зроблений
Джерело: Defence Express
У російському “Омсктрансмаш” цілим патентом захисти нове рішення з бронювання важкої вогнеметної системи ТОС-1А “Солнцепек”. Воно, як сповіщають російські державні ЗМІ має значно підвищити захист машини від ПТРК та FPV-дронів.
Але у реальності все про що йдеться у патенті, далі цитата: “в бойовій машині важкої вогнеметної системи на шасі базового танка надгусеничні полиці на всю довжину обладнані вертикальним фальшбортом, на якому за допомогою болтового з’єднання встановлено бортові екрани вбудованого динамічного захисту”.
Тобто мова йде лише про встановлення на ТОС-1А “Солнцепек” динамічного захисту, який має захистити борт машини й фактично є перенесенням бортових екранів з ДЗ, які й так встановлюються на танки. Зокрема штатно на Т-90 на шасі якого він й зроблений ТОС-1А, а також на Т-72, який є шасі для ТОС-1. І причини потреби у патентуванні такого захисту напевно пов’язані з банальним “прокручуванням коштів”, які були виділені на науково-дослідні роботи.
Але поява такого патенту викликає, в першу чергу, питання концептуальної потреби появи бортового захисту на вогнеметній системі загалом.
Справа в тому, що поява бортових екранів навряд якось захистить ТОС-1А від FPV-дронів, які атакують згори, зазвичай у саму пускову установку. А відносно ПТРК, то оператору легше буде поцілити в неї ж, ані ж у борт.
Більше того, якщо прослідкувати за російськими заявами, то ТОС-1А “Солнцепек” мав отримати більш далекобійні версії реактивних термобаричних снарядів із дальністю до 10 чи навіть 15 км. А це вже мало дозволити використовувати ТОС-1А поза межами ураження ПТРК.
На фоні цього не зовсім зрозуміло, чому на “Омсктрансмаш” не запатентували черговий “мангал”, які й так встановлюються ТОС-1А, який у РФ також у польових умовах посилюють возимим комплексом РЕБ.
Але скоріш за все, вже промислові зразки такого захисту стануть вже предметом наступного патенту у результаті високовартісної дослідно-конструкторської роботи на російському “Омсктрансмаш”.