Попри те, що мова йде про дійсно мерзенний пропагандистський сюжет, в ньому є деякі більш ніж цікаві моменти, які демонструють реальність збирання дронів у РФ
Джерело: Defence Express
У РФ під час недільного випуску програми “Вести” вийшов сюжет в якому було показано, що у Тамбові на хлібному комбінаті почали випуск FPV-дронів.
Попри те, що це був тотальний пропагандистський сюжет у наймерзеннішому рашиському стилі. Наприклад, випробування дронів, які мають назву “Бекас” та є звичайними коптерами зібраними з китайських деталей, проходили на манекенах, які називали “тарасиками” у нібито трофейній “буханці” зі старою емблемою “Азову”. Але, тим не менш, містило деякі цікаві деталі.
І почати треба з того, що сам сюжет йде за авторством того самого російського пропагандиста Александра Рогаткина, який є автором відомого сюжету про виробництво “Ланцетів”. А головний мотив сюжету – скоро у РФ дрони будуть робити швидше ніж пиріжки, що є аналогом висловлювання Хрущова, що ракети у СРСР роблять, як сосиски. А це було фарсом та спробою залякати США.
Й в цілому, як мінімум відносно самого виробництва дронів на хлібному комбінаті, ситуація аналогічна. Бо мова йде про те, що у приміщенні заводу працює невеликий цех з їх збирання. І це місцева ініціатива
.
Алекснадр Рудик, перший заступник гендиректора Табмовсього хлібокомбінату
Як було зазначено у сюжеті, можливість виробництва дронів “Бекас”, який може підняти близько 1,5 кг бойової частини – 230-250 коптерів на місяць. А орієнтовна вартість – 50 тисяч рублів (приблизно 18 тисяч грн). У сюжеті прямо говорять, що мова йде про збирання з готових комплектуючих, які постачаються з “абстрактної” Південно-Східної Азії. Єдине, що вочевидь виробляється у РФ – це рама коптеру, при цьому не з карбону, а текстоліту.
А сам сюжет пронизаний доволі цікавими посилами, наприклад, у розповідь вплетено робітника з інвалідністю, який фарбує текстолітові рами та розповідає, що “бійці, які отримали тяжкі поранення також мають приносити користь фронту”. Також у сюжеті пропонується ідея залучати не лише студентів до збирання дронів, а й школярів.
Юрій Котов, один з залучених до виробництва дронів “Бекас”
І загалом через весь пропагандистський сюжет проходить лінія – дронів треба більше. Аж до розрахунків у вигляді 100 дронів-камікадзе на 1 км фронту на добу. А також бідканням, що поки все це – локальні ініціативи, прямою мовою – “порив ентузіастів”, а потрібні стратегічні державні програми, замовлення, дотації та преференції.
Тому відповідь на питання, чи дійсно у РФ розпочали на державному рівні робити дрони-камікадзе на хлібокомбінатах, використовуючи їх виробничі потужності – то ні. Мова йде про окремий випадок ініціативи “знизу”, який подається, як приклад.
