Це демонструє фактичні темпи, за якими росіяни можуть відтворювати свій флот стратегічної авіації
Джерело: Defence Express
Російська “Объединенная авиационная корпорация” заявила, що вивела на спільні з Міноборони РФ державні випробування перший дослідний екземпляр модернізованого стратегічного бомбардувальника типу Ту-160М. Росіяни при цьому заявляють, що для проведення випробувальних польотів залучають спільні екіпажі з представників “ВКС РФ” та корпорації-виробника.
Стверджується, що цей дослідний екземпляр модернізованого Ту-160М отримав оновлені двигуни НК-32 “серії 2”, нове обладнання і засоби РЕБ, та “набір сучасного озброєння”, номенклатура якого не розкривається (хоча схоже, що тут мова про ті самі типи ракет, як то Х-101 та Х-555).
Але нюанс в тому, що тут рашисти говорять про Ту-160М, який був виготовлений із заготовок часів СРСР, і ще в лютому 2022 року був викочений із цехів Казанського авіаційного заводу та виконав тоді свій перший політ.
Defense Express уже раніше розповідав про те, що РФ після початку повномасштабної війни проти України запустила програму “воспроизводства” своїх стратегічних бомбардувальників типу Ту-160 із заготовлених матеріалів та конструкцій, які зберігаються на потужностях Казанського авіаційного заводу ще з кінця 1980-х років, тобто буквально з часів СРСР. Це насправді цікава та специфічна історія, про яку варто поговорити ще раз.
Описаний вище підхід російського ВПК в нинішньому становищі країни-агресора може виглядати раціональним, оскільки дозволяє “обійти” етап з виготовленням центроплану та деяких інших елементів фюзеляжу, для виготовлення яких треба неймовірно великий обсяг двох ресурсів – титанова сировина та електроенергія, та перейти майже одразу до етапу встановлення бортової апаратури та систем озброєння.
Але в цьому плані тут ворог має як мінімум два слабкі місця, на щастя не тільки України, але й всього цивілізованого світу.
Перше – незрозумілим є поточний стан “заготовок” часів СРСР в плані втомлюваності металу (власне як і те, на яку кількість літаків вистачить наявних “заготовок”).
Другий – навіть при такому підході цикл виробництва та випробувань для самих росіян є направду повільним. Бо хоча й невідомо, скільки часу зайняло виготовлення саме цього першого екземпляру Ту-160М із радянських “заготовок”, все рівно цикл в 1,5 роки лише між викаткою із цеху та виходом на спільні державні випробування виглядає повільним.
І з цього випливає, що зараз РФ може поповнювати парк своєї стратегічної авіації в темпі один Ту-160 в раз на кілька років.
