Стояв якось в черзі в лікарняну реєстратуру за талончиком до терапевта. Поки стояв, встиг прочитати сувору записку на склі про мало не кримінальну відповідальність за ходіння без бахіл вздовж і впоперек. Раптом в приміщення забігла молода жінка – і одразу до віконця.
Вибачившись, що тільки запитає, вона спробувала залізти в віконце реєстратури мало не по пояс:
– Дівчина, а до хірурга черга жива?
Реєстратор, молода санітарка, не піднімаючи погляд продовжувала писати щось у товстому зошиті:
– Вона тимчасово жива.
Відвідувачка округлила очі, в яких застигло німе запитання…
Реєстраторка продовжила:
– Олег Михайлович, ну … хірург, до 10 всіх живих пропустить. А там і ви підете.
Онімівши, жінка спробувала намацати щось у себе під кофтою: «Спочатку тимчасово живі, потім я … адже … так а … хірург – лікар… Ви що жартуєте? Мені ще помідори полити треба на дачі!»
Дівчина реєстратор відірвалася від свого зошиту і подивилася на побілілу пацієнтку:
– Ну, що вам не зрозуміло, жива черга до 10 години ранку. Потім прийом за виданими талонами.
