Трагічні події 18 лютого – це не сценарій української політичної опозиції, яка була, є і буде прибічницею винятково мирних форм протесту. Ми ніколи не закликали, не закликаємо і не будемо закликати людей до зброї. Це – наша принципова позиція. Смерть кожної людини – особиста трагедія кожного з нас.
Три місяці глухоти Януковича до вимог Майдану в купі з постійною провокативною грою м’язами, потуранням безкарній агресії проти людей з боку силових структур та кримінальних елементів (так званих “тітушків”) – ось причина вчорашньої безпрецедентної для України трагедії, вина, за яку цілком і повністю лежить на владі.
Вести переговори із режимом, чия політика призвела до смерті багатьох інших людей, – справа вкрай неприємна, але ми зобов’язані зробити все можливе і навіть неможливе, щоби запобігти подальшому кровопролиттю.
Янукович перш за все має забезпечити повне перемир’я, гарантувати відсутність силового тиску на Майдан, відвести внутрішні війська та спецпідрозділи із зони безпосереднього контакту з Майданом, відмовитися від спроб “розчистити, розчавити чи придушити” Майдан.
“Розпуск” Майдану як передумова, висунута Януковичем опозиції, є контрпродуктивною та відірваною від реалій. Не ми збирали Майдан, і не нам його розпускати! Люди самі вирішать, як їм бути – залежно від того, коли і в який спосіб буде задоволено їхні вимоги.
Янукович повинен нарешті усвідомити: в країні відбувається повстання проти нього особисто, спричинене усією його політикою за час чотирилітнього правління. Доведені до відчаю люди вимагають вже не просто відставки Януковича, а суду над ним. Повернення до Конституції 2004 року – не примха опозиції, а великий компроміс із боку Майдану. Сьогодні перспектива такого компромісу звузилася як ніколи.
Опозиція має честь представляти інтереси Майдану перед владою, але кредит довіри, наданий нам людьми не безмежний, а їхнє терпіння не безкінечне. Залишаються лічені години, щоби трагічний процес не став незворотнім. Вся повнота відповідальності за негайне припинення ескалації конфлікту, за вихід із глибокої політичної кризи лежить особисто на Вікторові Януковичу.
