Людьми залишились тисячі сміливців. вони переосмислили цінності та вийши за межі комфорту. Заради майбутнього та чистоти совісті.
Тваринами залишились тисячі вбивць, гвалтівників та крадіїв. Депутати ПР, КПУ, партій опозиції, курви обох статей, пси та їм подібне сміття.
А тепер про тих, хто, сподіваюсь, це прочитає. Адже я до вас і пишу.
Овочі.
Люди, яким легше тягнути ярмо на собі. Ті самі, хто вибирає свій особистий затишок, а суспільні інтереси ігнорує. Ті, для кого “Беркут” заслуговує на намальовані сердечка, хто відстоює позицію “всі ми люди”. Всі ті, хто вважає, що нинішню ситуацію в Україні створила Європа/США/Тимошенко/Ктулху. Ті, хто вважає, що їх оточують лише такі ж проститутки та бездарі, як і вони самі. Всі ті, кому легше мовчки піти із складної ситуації, витерпіти будь-яку наругу, лише б зберегти своє нікчемне життя.
Моє до вас слово: Байдужість вбиває. І нехай вона вб’є вас.
Настав той час, коли можна без жалю розривати будь-які зв’язки із цим біосміттям. Ви неправильно перейшли екзистенційну межу і залишились поза життям. Поза простистоянням добра та зла.
Нехай же вас, овочі, завжди, споконвік оточують янучари, беркутяри, тітушки і їм подібні. Нехай вас вічно принижкють, обкрадають, дурять. Живіть у злиднях і бруді. Задихайтесь від заздрості та задовольняйтесь своїм егоїстичним світом. Ваш обмежений мозок уже пристосувався до цього.
Але це все там, за межею нового життя. Там, куди не пішли Люди. Там не було революції. Там продовжується ваше мирне дозрівання на грядках.
