Митний союз в Білорусі вже називають “Мутним” або “Тайожним” (від російського “Таможенный союз”). Ним вже невдоволені ні влада, ні населення. А дрібні підприємці збирають підписи за вихід Білорусі з Митного союзу, пише Валерій Боянівський для ВВС Україна з Мінська.
Білоруська та російська влада, створюючи у 2010 році Митний союз, наголошували, що спільний ринок трьох держав – Білорусі, Казахстану та Росії – приведе до покращення життя громадян та здешевлення товарів. Але цього не сталося. У Білорусі за три роки функціонування цього союзу багато хто відчув протилежне.
Втрати почалися з автомобілів
Головний негативний підсумок – стрімке та постійне зростання цін у Білорусі: на бензин, на продовольство, на інші товари, яке мінекономіки Білорусі пояснює необхідністю “вирівнювання цін з країнами Митного союзу”.
Першими, хто відчув негаразди від Митного союзу, стали так звані “перегонщики”, ті, хто перепродавав у Білорусі вживані автомобілі з Європи.
Після запровадження нового, підвищеного мита на автомобілі у відповідності з нормами Митного союзу, які Росія запровадила, аби захистити виробників Жигулів, бізнес перегонщиків фактично зупинився, – уживані машини з ЄС стали в Білорусі майже удвічі дорожчими.
Постраждали також автосалони. Мешканець Мінська Віктор минулого року втратив роботу в автосалоні Рено. Через стрімке збільшення мита на імпортні легкові машини різко впали продажі, його фірма почала продавати вантажівки, штат скоротився, і Вікторові довелося змінити роботу.
“Обсяги продажу значно скоротилися, цілі верстви покупців зникли, залишилися лише забезпечені люди та підприємства, тому що ціна на легкові автомобілі після вступу Білорусі до Митного союзу зросла в середньому відсотків на 40”, – говорить колишній працівник автосалону.
Імпортні автомобілі, як нові, так і уживані, стали знову майже недоступні пересічному білорусові – це, мабуть, найбільш відчутний для громадян наслідок Митного союзу. Але підвищення мита на імпорт стосується не тільки автомобілів, а й багатьох інших товарів з-поза території Митного союзу.
Білорусь наближається до рецесії
Білорусь пішла до цього Митного союзу, щоб зберегти ринки для своєї продукції в Росії, фактично через погрози Кремля про те, що в Росії не купуватимуть білоруських тракторів, вантажівок, молока та м’яса, якщо вона не буде членом союзу.
Однак надії на російські ринки для білоруських тракторів, МАЗів та інших товарів не виправдалися, – великого попиту на них у Росії наразі немає, білоруські заводи переповнені готовою продукцією, що стало головною проблемою білоруської економіки у 2013 році.
За 8 місяців 2013 року, згідно з даними Бєлстату, падіння обсягу промислової продукції в Білорусі у порівнянні з минулим роком склало 4,8%, прибутковість підприємств впала на 37,2%, на 1,1% скоротилася кількість працюючих. Економічна ситуація погіршилася, і Білорусь має найвищий рівень інфляції у Європі та СНД.
Білорусь не змогла скористатися з поширення ринків збуту в Росії та Казахстані – такий висновок роблять експерти незалежного Білоруського інституту стратегічних досліджень.
Білоруська економіка зазнала більше втрат, аніж здобутків від свого членства в Митному союзі, вважає мінський економіст Леонід Злотніков: “Ми відгородилися від Євросоюзу через дуже високе імпортне мито, яке діє у Митному союзі, цим ми відгородилися і від сучасних технологій. Білорусь, Росія та Казахстан фактично замкнулися у просторі, де немає високих технологій і де інвестицій не так уже й багато”.
Обіцяного покращення економічних показників та життєвого рівня громадян від Митного союзу немає, переконаний білоруський експерт.
Нова бюрократія Митного союзу
Разом з тим Білорусь віддала частину своїх повноважень у Москву, у комісію Митного союзу. Росія, яка домінує в цьому органі, часто ігнорує інтереси Білорусі. Навіть президент Лукашенко висловив обурення з цього приводу.
“Нас вкрай турбує, що наші партнери по Єдиному економічному простору ухвалюють в односторонньому порядку рішення, які, в принципі, руйнують загальний ринок”, – заявив білоруський президент.
Одним із таких рішень стався вихід у серпні цього року російського Уралкалія зі складу засновників Білоруської калійної кампанії.
Білорусь зазнала великих втрат, обвалився і загальний світовий ринок калію.
У відповідь обурений Мінськ пішов на неочікуваний крок: тут арештували генерального директора російської кампанії Уралкалій, громадянина Росії Владислава Баумгертнера.
Саме він на початку оголосив про відмову свого підприємства від співпраці з Білоруською калійною компанією, що завдало фінансових втрат білоруським виробникам калійного добрива.
Заклики з Москви відпустити менеджера у Мінську досі ігнорують, тут завели на нього кримінальну справу за перевищення повноважень, йому загрожує до 10 років тюрми.
Переваги союзу – дешеві газ та нафта
Єдиний відчутний плюс для білоруської економіки від членства у Митному союзі – знижені ціни на енергоносії, нафту та газ, які постачає Росія. Але, як зауважує білоруський економіст Леонід Злотніков, це – політичне рішення: ніби приклад для Києва, якому Москва показує: приєднаєтеся до Митного союзу – теж отримаєте пільгові ціни.
Білорусь пішла до Митного союзу в складний для себе економічний період, коли переживала фінансову кризу. За поступливість вимогам Кремля Білорусь отримала економічні преференції, дешеві енергоносії, кредити Антикризового фонду ЄврАзЕС.
Але експерти переконані, що ця допомога не пішла на модернізацію економіки, її вистачило лише на підтримку режиму Лукашенка та на певне покращення настроїв у суспільстві, яке панувало після фінансового обвалу 2011 року, коли білоруська валюта знецінилася майже утричі і стрімко зросли ціни.
Проте з 1 жовтня в Білорусі підвищено ціни на опалення й газ для населення. Зокрема, включений до складу комунальних послуг тариф на теплову енергію для потреб опалення й гарячого водопостачання зріс на 3%, а кубометр газу для домогосподарств газ подорожчав на 12,7% у зимовий період та на 32,2% у літній.
Перший протест проти Митного союзу
Першими, хто голосно почав протестувати проти Митного союзу в Білорусі, сталися дрібні торговці та приватні підприємці. У червні цього року вони провели страйк по всій Білорусі проти нового технічного регламенту Митного союзу.
Страйк організувала білоруська організація дрібних підприємців Перспектива, лідери якої розпочали збирання підписів за вихід Білорусі з Митного союзу.
Індивідуальних підприємців у Білорусі зареєстровано майже 800 тисяч, значна частина їх торгує на ринках, і багато хто – одягом. Їх зачепив новий технічний регламент Митного союзу Про безпеку продукції легкої промисловості. Згідно з цим регламентом, підприємці з 1 липня 2013 року зобов’язані мати сертифікати з підтвердженням безпеки товарів, які вони продають.
Білоруські приватні підприємці купують свої товари переважно на російських оптових ринках, але там цих сертифікатів вони отримати не можуть. Якщо віддавати невеликі партії товарів на експертизу в Білорусі, то буде втрачено і гроші, і час, кажуть підприємці. Їхній бізнес стане взагалі невигідним, і за таких умов законно працювати білоруським підприємцям буде неможливо.
Після страйку уряд Білорусі та Комісія Митного союзу пішли на поступки – відклали початок дії технічного регламенту до 1 листопада. У листопаді знову чекають загострення цього питання та нових страйків.
