Це показує, до якої стадії відчаю може дійти сторона протиборства, якій не вистачає ППО проти цілей на малій висоті
Джерело: Defence Express
На початку березня 2023 року стало відомо, що рашисти запустили “в серію” кустарне виготовлення “шлюпок” МТ-ЛБ із корабельними зенітками 2М-3 часів Другої світової. Оцінки розділились: частина коментаторів наголосили, що “мотолига” навіть з настільки архаїчною зеніткою все рівно стріляє та несе загрозу нашим захисникам, а інші згадали, що 25-мм постріли до 2М-3 для ЗС РФ – це “нестандартного” калібру боєприпаси, возити які доведеться взагалі з Владівостока.
І це не кажучи про те, що сам зенітний автомат 2М-3 доволі часто клинить при стрільби, та й питання по живучості МТ-ЛБ із такою зеніткою через “захмарні” габарити виникає також. Бо як таку “шлюпку” маскувати на місцевості, або ж якого профілю для неї рити окоп.
Але описане вище – насправді ще не найбільша екзотика, якщо пригадувати історію воєн останнього десятиріччя. Наприклад, терористи угрупування ІДІЛ протягом 2016-2019 років намагались із відповідно “адаптованих” гаубиць Д-30 калібру 122 мм по літакам коаліції Заходу, що літали на малій висоті. Жодного разу не влучили, але факт залишився в історії.
Якщо конкретніше – до 2014 року бойовики ІДІЛ захопили в Сирії близько 50 гаубиць Д-30, в іракському Мосулі в тому ж 2014 році – декілька сотень американських вантажівок Navistar International серій 7000 та M936. Цей “ресурс” був використаний для створення імпровізованих “зенітних шахід-мобілів”, на яких однак не було прицілів для стрільби по повітряних цілях, хіба що лафет був перероблений під максимальний кут підйому ствола гаубиці Д-30.
Терористи стріляли уламково-фугасними снарядами, які намагались “дістати” патрульні літаки P-3 Orion ВМС США, які вели розвідку на малій висоті та ставили радіоелектронні завади. Сам факт ведення вогню по цим літакам зафіксований був, влучання – ні, бо бойовики стріляли буквально “на око”.
Описаний вище історичний приклад показує, до якого рівня відчаю насправді може дійти сторона протиборства, яка відчуває нестачу засобів ППО.
Аргумент “не підказуйте рашистам” тут насправді не працює. Хоча б тому, що першим про цей приклад написав ще Oryx в 2019 році, і хоча б із тої тенденції, що чомусь усі чільні воєначальники угрупування ІДІЛ мали в своїй біографії “шлейф” зв’язків з Москвою.
