Американські військові у пошуках альтернативи традиційним системам протиповітряної оборони хочу отримати прототипи системи MDAC
Джерело: Defence Express
Війна в Україні досить промовисто демонструє потребу в наявності на озброєнні значної кількості засобах протиповітряної оборони, а тим паче комплексів, які б могли протистояти ударним дронам та й крилатим ракетам й іншим загрозам “не за всі гроші світу”, тому з метою пошуку альтернативи традиційним ракетам “поверхня-повітря” Армія США хоче отримати на озброєння нову систему ППО на базі 155-мм гаубиці.
Художнє зображення системи, фото – U.S. DoD
Так, Управління можливостей та критичних технологій Армії США (RCCTO – Rapid Capabilities and Critical Technologies Office) оприлюднило запит на інформацію щодо закупівлі повноцінних прототипів багатодоменної артилерійської гармати MDAC (Multi-Domain Artillery Cannon).
Контракт на виробництво прототипу MDAC планують укласти у третьому кварталі 2025 фінансового року – йдеться про систему, яка являє собою поєднання колісної самохідної 155-мм артилерійської установки, і також рішення по метальному заряду, яке буде сумісне з гіпершвидкісним снарядом HVP (Hypervelocity Projectile), розповідають у виданні The War Zone.
HVP, фото – U.S. Navy
Найбільш ймовірно, що тут може бути використаний боєприпас HVP від BAE Systems, який передусім розроблявся для електромагнітного рейкотрона Військово-морських сил США – цей проєкт закрили у 2021 році після 16 років робіт.
Як відзначають у BAE Systems, крім рейкотрона, боєприпас також можна використовувати з палубних гармат та 155-мм гаубиць для виконання різних завдань – від вогню по поверхні моря і до знищення крилатих та балістичних ракет.
Наприклад, у виданні пригадують, що ВМС озвучувало максимальну дальність використання такого снаряда зі 155-мм гаубиці M777 на рівні близько 31,5 км (17 морських миль), а з корабельної гармати Mk45 – орієнтовно 74 км (40 морських миль).
Водночас наразі невідомо, яку б дальність Армія США хотіла мати для своїх прототипів MDAC, але відомі інші вимоги – високий рівень автоматизації, можливість вести вогонь дистанційно, висока швидкострільність, великий запас боєприпасів тощо. Для націлювання передбачається взаємодія із зовнішніми датчиками, йдеться про системи Command and Control Battle Manager (C2BM); Integrated Air and Missile Defense (IAMD) та Battle Command System (IBCS).
Причому раніше у США вже показували, як снарядом HVP можна збивати ціль у повітрі зі 155-мм році, а саме ще у 2020 році, коли з САУ XM1299 (створювалася у рамках програми ERCA, була скасована через низку проблем) поцілила по імітатору дозвукової крилатої ракети у вигляді безпілотника-мішені BQM-167.
Поки що важко сказати, скільки може коштувати один постріл боєприпасом HVP з 155-мм системи MDAC, але раніше заявлялося, що ціна може коливатися на рівні 100 тисяч доларів, а то й менше. Це все одно не настільки дешево, як хотілося б, але принаймні у рази дешевше, ніж той же ПЗРК Stinger, ціна однієї ракети до якого за експортними контрактами сьогодні сягає аж 780 тисяч євро.
