Міністерство цифрової трансформації України офіційно презентувало масштабний законопроєкт, спрямований на реформування, впорядкування та лібералізацію вітчизняного ринку хмарних технологій і центрів обробки даних (ЦОД). У відомстві заявляють про курс на спрощення договірних відносин між технологічним бізнесом та державним сектором і усунення адміністративних бар’єрів.
Законодавча ініціатива передбачає оновлення термінології відповідно до міжнародних стандартів та створення умов для гнучкого й безперебійного захисту державних цифрових активів у хмарних сховищах. Ключовою метою називають підвищення цифрової стійкості держави.
Документ пропонує три основні зміни. По-перше, запроваджується моноцентричне регулювання за принципом «єдиного вікна»: усі ключові повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері хмарних послуг закріплюються за Мінцифрою. Це має усунути дублювання функцій різних органів та спростити взаємодію бізнесу з державою.
По-друге, скасовується обов’язковий «Типовий договір», який раніше обмежував можливість адаптувати умови під складні або нестандартні IT-проєкти. Законопроєкт передбачає свободу контрактів: компанії та державні замовники зможуть самостійно формувати комерційні угоди за умови наявності базових істотних вимог до безпеки та рівня сервісу (SLA).
По-третє, спрощуються процедури реєстрації компаній, які хочуть надавати хмарні послуги та послуги дата-центрів для державних органів. Перелік необхідних документів планують скоротити та чітко конкретизувати, щоб полегшити включення провайдерів до переліку постачальників для міністерств, відомств і державних реєстрів.
За задумом авторів, для комерційних дата-центрів і провайдерів це має означати прозорі та зрозумілі правила роботи, зниження корупційних ризиків під час реєстрації та можливість укладати більш гнучкі й економічно вигідні договори. Державні структури, своєю чергою, зможуть швидше та безпечніше закуповувати хмарні сервіси для міграції й резервного копіювання баз даних.
На рівні громадян очікується, що глибша інтеграція хмарних технологій у державні системи підвищить стабільність онлайн-сервісів, зокрема таких, як застосунок «Дія» чи платформа «Мрія». У матеріалі наголошується, що послуги мають працювати безперебійно навіть за умов кіберзагроз, блекаутів чи атак на фізичну інфраструктуру.
У публікації для HiTech Expert законопроєкт називають запізнілим, але необхідним кроком для української цифрової екосистеми. Автори вважають, що відмова від жорстких шаблонів договорів дозволить провайдерам оперативніше адаптувати SLA під потреби клієнтів, а концентрація повноважень у Мінцифрі зніме конфлікти регуляторних функцій і прискорить впровадження підходу Cloud-First в органах влади.
Також зазначається, що для учасників українського IT-ринку, які розробляють локальні ШІ-моделі, цей законопроєкт відкриває додаткові можливості співпраці з державою. Провайдери зможуть легально пропонувати складні, кастомні обчислювальні потужності для штучного інтелекту без прив’язки до застарілих інструкцій.
Джерело: Expert
