Міністерство цифрової трансформації України провело профільний форум, присвячений триріччю та подальшому розвитку державної технологічної екосистеми Дія.Engine. Т.в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков заявив, що платформа переросла статус внутрішнього інструменту розробки та стала базовим архітектурним фундаментом для побудови суверенного цифрового середовища за єдиними безпековими та інженерними принципами.
Ключовим підсумком форуму стала презентація переходу України до концепції Agentic State (Проактивної держави). Завдяки використанню накопичених, структурованих та верифікованих великих даних (Big Data), які генерує Дія.Engine, держава готується до впровадження автономних ШІ-агентів. Такі агенти мають аналізувати життєвий контекст громадянина та проактивно пропонувати послуги ще до появи паперового чи цифрового запиту.
Дія.Engine працює як високотехнологічний low-code конструктор, що дає змогу державним органам створювати складні інформаційні системи без написання базового коду з нуля. На базі платформи вже функціонують 60 реєстрів та інформаційних систем, з яких 29 запрацювали протягом 2025 року, а продукт інтегровано в роботу 24 органів державної влади. Використання готових безпекових модулів суттєво скоротило терміни розробки: систему для реформи МСЕК реалізували за два місяці, а Єдиний реєстр обліку медичного канабісу — за три місяці. Над сервісами працюють понад 100 розробників із 13 незалежних IT-команд, інфраструктуру підтримують 10 міжнародних донорів.
Усі дії в межах Дія.Engine залишають незмінний криптографічний цифровий слід, що, за задумом розробників, має унеможливити махінації, несанкціонований доступ або фальсифікації. Такий підхід використовується, зокрема, у програмі єВідновлення: за допомогою Реєстру пошкодженого та знищеного майна 143 тисячі українських родин отримали компенсації на понад 50 мільярдів гривень. Система опрацювала понад 800 тисяч повідомлень і зафіксувала понад 500 тисяч об’єктів нерухомості.
Спільний з МОЗ проєкт реформи МСЕК (ЕКОПФО) перевів статус інвалідності в цифровий формат. Система оперує базою з понад мільйона медичних справ, згенерувала 500 тисяч рішень, а понад 2000 лікарів щодня працюють у ній, причому склад комісій формується автоматичним рандомним алгоритмом. В освітньому секторі реєстр учнів та шкіл веде облік понад 3,5 мільйона учнів і 12 тисяч закладів освіти, що знімає паперове навантаження з батьків при зміні школи та забезпечує даними екосистему «Мрія».
В аграрному та екологічному напрямах Зерновий реєстр контролює роботу понад 2000 елеваторів та 300000 власників зерна, замінивши фіктивні паперові квитанції 7,5 мільйонами електронних складських документів. Паралельно система управління виловом риби в реальному часі відстежує екологічні ліміти та квоти для тисяч рибалок.
У матеріалі HiTech Expert зазначається, що форум Дія.Engine зафіксував перехід українського GovTech від простого оцифровування документів до створення інтелектуального аналітичного шару держави (Ambient Governance). Автор наголошує, що головна цінність платформи — у жорсткій стандартизації даних, адже штучний інтелект потребує структурованих і «чистих» баз. Дія.Engine описується як інструмент, що уніфікує різні міністерські реєстри.
Концепція Agentic State, яку презентував Олександр Борняков, подається як відображення світового тренду на автономізацію ШІ-середовищ. За цією логікою, держава у 2026 році не повинна чекати звернення громадянина: ШІ-агент на рівні ядра Дія.Engine зможе автоматично нарахувати субсидію, продовжити дію посвідчення чи запропонувати аграрію грант на основі аналізу даних, зокрема Зернового реєстру.
У публікації також звертають увагу, що ці зміни відбуваються на тлі законопроєкту Мінцифри про лібералізацію хмарного ринку та скасування «Типових договорів». Після розширення можливостей для вітчизняних датацентрів і хмарних провайдерів, таких як GigaCenter та De Novo, очікується ще швидше розгортання нових реєстрів Дія.Engine. Безпека даних описується як така, що переходить на рівень автоматичного комплаєнсу, а стійкість інфраструктури пов’язується з гібридними хмарами та автономним живленням базових станцій, зокрема завдяки сонячній модернізації мережі Vodafone Україна.
На думку автора матеріалу, Україна не лише зберігає статус цифрового лідера, а й формує open-source та low-code продукт, який після випробування у воєнних умовах може стати затребуваним GovTech-рішенням для експорту на європейські та світові b2b-ринкі.
Джерело: Expert
