Пілоти винищувачів МіГ-29 вкотре наголосили на потребі передачі Україні західних літаків, щоб якнайкраще протистояти рашистам у небі
Джерело: Defence Express
Видання BBC News опублікувало матеріал, в якому поспілкувалося з пілотами Повітряних Сил ЗСУ, і в якому вкотре до наших союзників доноситься простий та чіткий заклик надати Україні сучасні західні винищувачі, щоб наші пілоти мали більше можливостей у протистоянні як російським літакам, так і російським ракетам.
Причин потреби в сучасних літаках для ПС ЗСУ насправді дуже багато, але одна з ключових проблем радянських винищувачів, на якій зокрема ще на початку квітня наголошував Командувач Повітряних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук, це те, що ми ризикуємо зрештою залишитися без справних машин та без ракет до них у випадку, якщо не отримуємо літаки від наших союзників.
Як відзначає пілот МіГ-29 з позивним “Джус”, головний ворог наших літаків – російські винищувачі Су-35. Інший пілот з позивним “Сілк” згадує випадок, коли Су-35 запустив ракету по його літаку – і єдиним варіантом врятуватися у цьому випадку було перервати місію, яку виконував пілот на своєму винищувачі.
Причому пілоти ПС ЗСУ часто змушені літати на гранично малій висоті і, крім того, що це надзвичайно складно, це ще й доволі небезпечно, каже “Сілк” – зокрема тому, що “через невелику висоту немає ні часу, ні місця для безпечного катапультування”.
Російські літаки мають як кількісну, так і технологічну перевагу, а також краще озброєння – і тут склалася ситуація, що хоч наші МіГ-29 і мають захищати ті ж Су-25 від російських ракет під час виконання завдання, але на практиці вони мало що можуть зробити. Тут зрештою можна згадати випадок з одним з МіГ-29УБ, який взагалі використовують без бортової РЛС.
Український Су-25 з ракетами Zuni
Водночас F-16 мають потужні радари, які допоможуть якнайкраще виявляти російські ракети, бо сьогодні наші пілоти отримують усну інформацію від наземної команди про ймовірні загрози в повітрі.
На необхідності якнайшвидше розпочати навчання українських пілотів на західні винищувачі наголошує і начальник управління розвитку авіації ПС ЗСУ полковник Володимир Логачов. І тут річ у тім, що Україна, за його словами, “може дозволити собі відправити лише певну кількість людей на обмежений період у будь-який момент часу”, щоб уникнути “скорочення наших військових можливостей тут”.
І це дійсно доволі суттєвий аргумент на користь того, щоб наші пілоти вже відправлялися на навчання, попри те, що, наприклад, у США лунали тези про те, що немає сенсу завчасно розпочинати навчання на тих же F-16.
Загалом у контексті постачання Україні західних винищувачів наші союзники поки що не прийняли чіткого спільного рішення – деякі відмовляються від передачі, аргументуючи це тим, що не мають зайвих літаків або ж можуть передати їх тільки у випадку появи заміни (і в цьому випадку часто йдеться про період 2028-2030-х років), інші стверджують, що готові говорити про передачу літаків, але у випадку, якщо першими будуть США.
З останніх новин – заява прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, про те, що уряд країни розглядає ймовірну передачу Україні літаків F-16 спільно з союзниками – країнами Європи та США, але знову ж таки наголошується, що як і у випадку з танками, це має бути колективне рішення.
Сьогодні наші союзники посилюють авіацію двома шляхами. Перший – це передача наявних в запасі союзників радянських літаків – але і тут є свої нюанси, бо, наприклад, з 13 словацьких МіГ-29AS одразу дев’ять літаків довелося розібрати для передачі, і це насправді говорить про їхній реальний стан.
Другий – інтеграція західних засобів ураження на радянські машини. Але це рішення має бути не основним, а проміжним, яке допоможе посилити можливості нашої авіації і протриматися до передачі західних машин – бо навіть рішення “нашпигувати радянські МіГ-29 та Су-25 західним озброєнням” на кшталт HARM, JDAM чи навіть AMRAAM тимчасове, і передусім треба зважати на ресурси та кількість літаків, які беруть активну участь у повномасштабній війні, і які вічно літати вони точно не будуть.