Прикордонник і бойовий медик Володимир Дмитренко, відомий побратимам за позивним «Аміго», пройшов довгий шлях від заробітків у Португалії до служби в лавах Держприкордонслужби під час повномасштабної війни, а нині проходить реабілітацію після поранень.
Володимир Дмитренко народився на Житомирщині. У 2000 році через фінансові труднощі кваліфікований медик виїхав на заробітки до Португалії. Першою роботою за кордоном стала птахофабрика, а згодом, протягом 15 років, він змінив чимало професій. Наполеглива праця дала змогу стабільно заробляти, відкладати кошти та щороку приїжджати додому до родини.
У 2015 році Володимир повернувся в Україну, щоб доглядати за важкохворим батьком. Разом із сестрою вони забезпечили йому належну турботу, завдяки чому батько прожив ще три роки. Після його смерті чоловік знайшов розраду в роботі на землі: заклав сад із десятками сортів ягід і дерев, а також зайнявся розведенням шотландських котів і декоративної птиці.
З початком повномасштабного вторгнення Володимир мобілізувався до лав Держприкордонслужби та став бойовим медиком в 11-му прикордонному загоні. Уже за десять днів, завдяки професіоналізму та організаторським здібностям, він виконував обов’язки начмеда комендатури й облаштував зразковий медпункт. Побратими дали йому позивний «Аміго» через його португальське минуле.
Згодом підрозділ Володимира перевели на Харківщину, де командно-спостережний пункт розташовувався в лісі за 500 метрів від державного кордону. Бійці служили в надзвичайно складних умовах: під постійними мінометними обстрілами та в тридцятиградусні морози, коли замерзало практично все. У ці періоди, за словами побратимів, траплялися справжні дива: під час сильних холодів кішка, що спала лише в його спальнику, врятувала Володимиру ноги від обмороження, а одного разу артилерійський снаряд, що впав під двері бліндажа, не вибухнув. Під час щільних обстрілів Володимир молився за весь підрозділ, і жодна міна не влучила в їхню позицію.
За час служби «Аміго» неодноразово брав участь у вивезенні поранених з-під обстрілів і надавав їм першу медичну допомогу. За зразкове та сумлінне виконання службових обов’язків Володимира Дмитренка відзначили подякою Голови Верховної Ради України.
Влітку цього року, після контузій та загострення хронічних хвороб, Володимира направили на лікування. Зараз він проходить реабілітацію в одному з відомчих санаторіїв, де активно займається фізіотерапією та приділяє багато уваги психологічному відновленню.
З дитинства Володимир багато читає та має власну систему вірувань і захоплень, що поєднують науковий підхід з елементами езотерики. Він вірить у «кольоротерапію»: вважає, що чорні коти абсорбують негатив, а руді підсилюють фінансову енергію. Його численні кольорові татуювання мають сонячний символізм і пов’язані з темою відродження.
Володимир Дмитренко мріє про перемогу, мирне життя та затишний будинок із невеликою земельною ділянкою. Там він хоче повернутися до улюбленого заняття – щеплення дерев, поєднуючи на одному стовбурі кілька унікальних сортів, що символічно відображає його власну долю, у якій переплелися різні країни, професії та життєві шляхи.
Джерело: Facebook
