Українське військо

Лист мешканки Донецька до бійця АТО

                                                       Мирослав Гай

Ось таке приватне повідомлення я отримав сьогодні.

Добрий вечір, Мирослав! Вчора з такою надією читала Ваші пости щодо звільнення Донецька. Була надія, а сьогодні вона розвіялася. Або щось пішло не так, або насправді ніхто не планував наступу. Зараз у місті туман і йде дощ. Я живу поруч з ж / д вокзалом, мій будинок в шести кілометрах від аеропорту і в чотирьох кілометрах від Пісок. Всю ніч і ранок бойовики обстрілювали Піски, знаряддя ставлять прямо поруч з нашими будинками. З моменту нашої останньої розмови з Вами пройшло багато часу. Ми нікуди не виїхали, продовжуємо жити в Донецьку, в соцмережах ховаємося під вигаданими іменами, допомагаємо бійцям по мережі. Останні кілька тижнів у мене таке відчуття, що Донецьк зданий на відкуп бандитам. Скажіть, що це не так. Обдуріть мене хоча б на кілька днів. Я як і раніше вірю у визволення, підтримую морально занепавших духом друзів-патріотів, ми не хочемо мирного життя, ми чекаємо перемогу! (Реальне ім’я).

Я не писав про звільнення Донецька, але очевидно, бажання людей таке сильне, що вони трактують мої пости і перепис в важливу для них сторону.

Від себе. Любі мої, ми Вас не кинемо, що б не сталося. Є можливість – виїжджайте, приймемо, поселимо, допоможемо. Немає можливості – тримайтеся, ми йдемо. Ми переможемо.

P.S. Листування викладена з дозволу автора.

Мирослав ГАЙ

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

14 − 7 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.