Російські окупанти продовжують штурмувати Вугледар – місто на північ від Бахмута. Для оборони міста тут розташована стратегічна висота. І тут тривають найстрашніші бої.
У британському Міноборони заявили, що за останні дні Росія, ймовірно, перевела свої розвідувальні атаки в районі Павлівки та Вугледара у більш скоординований наступ. Зазначається, що російські війська продовжать добиватися локальних успіхів у цьому секторі, проте малоймовірно, що Росія має досить незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти значного прориву. В українському Міноборони заявляють, що відбили атаки супротивника в районі Вугледару.
Що зараз відбувається у місті – репортаж кореспондента «Справжнього Часу» Юлії Горічової.
Звичайний вид багатоповерхівки у Вугледарі – безлюдна вулиця та спалені сусідні будинки. У місті не вщухають звуки обстрілів. У лісопосадці за кілька кілометрів від Вугледару чути міномети. За словами військовослужбовця ЗСУ Романа, російські військові почали атакувати три дні тому. «Хотіли прорватися тут, але я так розумію, нічого в них не вийшло, тому що ми як стояли на місці, так і стоїмо», – каже він. За словами іншого українського військового Олександра, для росіян Вугледар – «стратегічно важлива висота».
Бійці ЗСУ кажуть, що в останній тиждень атак стало значно більше. На позиції українські військові заходять на дві доби, потім змінюються. Але ці 48 годин зараз доводиться працювати без сну, зізнається Олександр.
«Напружено дуже. Що далі, то гірше, і гірше, і гірше. Що далі, то гірше. Орки лізуть, і лізуть, і лізуть. Щодня дедалі більше роботи. Більше стріляємо щодня. Дедалі більше», – каже він.
У Генштабі ЗСУ повідомили, що 31 січня Вугледар і сусідні населені пункти були піддані вогневим атакам противника. У російському Генштабі про просування в районі Вугледару не кажуть, прозвітували лише, що нібито вразили кілька позицій українських військових, а проросійські телеграм-канали опублікували відео авіації, що працює неподалік Вугледару.
За 13 кілометрів від Вугдедара – село Богоявленка, воно тепер теж під постійними обстрілами російських військ. Тут, каже місцевий житель Андрій, сусідів лишилося близько сотні. Він їхати не збирається, незважаючи на явну небезпеку для життя: “Тут батьки, а якщо ми поїдемо, то що сусіди скажуть?”
