У цей непростий для світу час буквально кожен житель планети дізнався про досі незнайомі йому вироби медичного призначення, без яких у сучасному побуті більше не обійтись. Все розпочалось із шаленої хвилі попиту на безконтактні, або як їх ще називають – інфрачервоні, термометри. Річ безумовно потрібна і пригодиться не лише для вимірювання температури тіла дистанційно, тобто без необхідності фізичного контакту із хворим, але й для заміру температури дитячої їжі чи, до прикладу, води у ванночці для купання. Як альтернативу, їх використовують для визначення мікроклімату у певному приміщенні, на вулиці тощо.
Наступним на черзі став пульсоксиметр ( оксиметр, пульсометр). Які лише назви зараз не можна знайти в Інтернеті для даного пристрою. Проте якщо безконтактний термометр – це скоріше за все необхідне устаткування для представників бізнесу – магазинів, торгових центрів, кінотеатрів, спортивних комплексів тощо, для перевірки температури у їхніх відвідувачів, то пульсоксиметр – справді необхідна і першочергова річ у процесі самомоніторингу. Цей невеликий за розмірами апарат дозволяє отримати ті необхідні дані, які потребує ваш сімейний лікар у процесі дистанційного лікування не лише коронавірусу, але й інших не менш складних захворювань, які існували до 2020 року. Саме на основі отриманих у процесі вимірювання з допомогою оксиметра показників медик призначає курс кисневої терапії, яка проводиться з використання того самого кисневого концентратора, про який йтиметься далі у статті.
Генератор кисню – що це таке та як його застосовувати
Ще декілька місяців назад ми й не замислювались, що такі пристрої будуть доступні для домашнього використання. При першій згадці про апарат, що «виготовляє» кисень ми уявляємо відділення інтенсивної терапії, у якій лежать хворі у вкрай важкому стані. Вони підключені до спеціальних апаратів, що називаються ШВЛ – апарати штучної вентиляції легень.
І тут ми стикаємось із найпоширенішою помилкою, якої допускаються майже всі, хто вперше знайомляться із подібним пристроєм:
Кисневі концентратори – це не аналоги ШВЛ, не альтернатива їм, вони не можуть замінити ці складні за будовою та механізмами роботи пристрої.
Вони справді генерують кисень і з допомогою них, він через спеціальну маску чи носову канюлю потрапляє у дихальні шляхи та насичує організм, проте концентратори не підходять для безперервної подачі кисню та підтримання таким чином життєдіяльності людини. У переважній більшості, в залежності від об‘єму та потужності компресора, вони розраховані на декілька годинну роботу із інтервальними перервами для «відпочинку» генератора та забезпечення його тривалого корисного використання.
Саме тому варто розмежовувати портативні концентратори, які можуть бути використані у домашніх умовах або у спеціалізованих фізіотерапевтичних кабінетах для декілька годинних загально оздоровчих процедур та технологічно складніші, у переважній більшості стаціонарні установки, що підключаються до ШВЛ та приладів для введення пацієнта у наркоз, які застосовують лікарні чи інші медичні установи.
Покази до використання кисневих генераторів
Інтенсивність подачі кисню та час проведення процедури кисневої терапії визначається індивідуально, виходячи із рівня оксигенаціі кожного конкретного пацієнта та важкості його захворювання. Окрім звичного у 2020 році діагнозу COVID-19, O2 потребують хворі із серцевою недостатністю, хронічним обструктивним захворюванням легень, астмою, в тому числі бронхіальною, та навіть люди, які страждають від негативних проявів алергічних реакцій, що супроводжуються ускладненням дихання.
В залежності від важкості стану пацієнта йому може бути призначена терапія тривалістю 1-2 години на день, або 24-годинна безперервна подача кисню для підняття показника насичення киснем гемоглобіну крові.
Різновидність концентраторів в залежності від їх цільового призначення
Як зазначалось вище, глобально їх поділяють на портативні та спеціалізовані лікарняні прилади. Проте є ще один атрибут, за яким відбувається класифікація. В залежності від складності захворювання пацієнту потрібен генератор із певним рівнем видачі концентрованого кисню та інтенсивністю/швидкістю його «виробітку». Для більшості пацієнтів, що мають більшу потребу у кисні необхідно розглядати варіанти концентраторів, що генерують не менше 5 літрів на хвилину і на виході його концентрація повинна становити не менше 80%. Такі апарати невеликі, відносяться ще до портативних і ідеально підійдуть для використання вдома. Деякі з них обладнані акумуляторними батареями, інші працюють від мережі. Використовуються із маскою чи носовою канюлею і спеціальним резервуаром-зволожувачем, що входить у комплектацію.
Концентратори кисню об‘ємом 10 літрів вважаються спеціалізованими і у переважній більшості використовуються на базі стаціонару. Вони вирізняються високим коефіцієнтом ефективності та здатні «виготовляти» 10 літрів концентрованого кисню на хвилину. Такі пристрої призначені для підключення до спеціальних дихальних установок і забезпечення цілодобового підтримання оксигенаціі у пацієнта.
