Перед окупантами після захоплення Вугледара відкривається можливість наступу на Запорізькому напрямку. Уже зараз видно підвищену активність противника в районі Старомайорська.
Голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко в ефірі Київ 24 розповів про те, як Вугледар, що стоїть на висоті і має хороші географічні та технічні особливості, був важливий для ЗСУ. Оборона Вугледара своє завдання виконала. Ворог розглядав захоплення міста як частину плану з наступу по лінії Вугледар-Курахове-Покровськ.
Він пояснив, що в таких питаннях, як пересування бригад, потрібно дотримуватися інформаційної тиші, щоб не допустити бардаку.
“Приклад Авдіївки. Не встигли бригади 3-ї Штурмової висунутись на посилення наших сил під Авдіївкою, а також для організації відходу, як усі дзвони політиків, депутатів сурмили, куди висувається бригада, які маршрути, звідки зняли, коли прибуде, які займатиме позиції, які лінії оборони зроблено і не зроблено. І цей політичний розгардіяш, власне, заподіяв шкоду в тому випадку. І це нічому не навчило. Ця істерія навколо 72-ї бригади у Вугледарі. Хоча 72-га бригада не єдина, яка займалася обороною. Але знову почали втручатися в кадрові питання, в організаційні питання бригади. Це все призвело до шаленої шкоди. Тому ми повинні з дуже великою обережністю ставитися до визначення наступних рубежів”, – зазначив Тимочко.
Куди війська РФ можуть піти після Вугледара
Як вважає військовий, тепер ворог може планувати наступальні дії на Запорізькому напрямку. Пожвавлення противника в районі Старомайорського вже зафіксовано.
Крім того, ворог здатен використати сили з Вугледарського напрямку для посилення своїх угруповань у районі Покровська, або спробувати вибудувати альтернативні маршрути.
“Ворог має свої задуми планування, у нас є свої задуми. Хто кого переграє ми будемо бачити в найближчі моменти. Важливо, щоб зараз, коли прикута увага до Вугледару, щоб політики свої апетити й амбіції применшили і не заважали військовим, не змушували військових ухвалювати політичні питання на догоду їм. Тому що політики розбурхують суспільство і в такий спосіб чинять тиск на військових, змушуючи їх дуже часто ухвалювати рішення, які, можливо, для політиків і є політично важливими, але шкідливими для проведення, організації що бойових дій, що наступальних. Курський наступ ЗСУ – найкращий приклад”, – наголосив Іван Тимочко.