Яку форму має ця ідеологія, і чому ми зараз про це згадуємо
Джерело: Defence Express
РФ повернулась до практики масованих ударів по енергетиці України, що відбулось 26 серпня 2024 року. На цьому тлі виникає питання про те, яку ж “базу” буде використовувати Кремль у разі подальших ударів по нашій енергосистемі, та наскільки принципово новими будуть дії нашого ворога.
Крім того, в країнах Європи відбуваються доволі специфічні інциденти наприклад із вибухами на оборонних підприємствах чи виходом із ладу критичних комунікацій, які на перший погляд виглядають як просто технічна несправність, але з іншої сторони варіант з російськими диверсіями також відкидати не можна.
Ту-95МСМ з ракетами Х-101, фото ілюстративне
В даному випадку нам може бути корисною публікація від порталу War on the Rocks, повну версію якої можна прочитати ось за цим посиланням, ми же зосередимось на переказі її змісту по суті.
Якщо коротко, то зі слів її авторів випливає, що Кремль має напрацьовану доктрину виведення з ладу критичної інфраструктури ворога, що була створена ще у 1960-х роках. Але там далі варто робити поправку на те, що мова про епоху, коли точність влучання крилатих та балістичних ракет могла сягати “плюс-мінус континент” (гіперболізована оцінка), обидва учасники протистояння у разі “великої війни” робили ставку одразу на масоване застосування ядерної зброї як засобу невибіркового ураження.
Тому, щоб забезпечити необхідну “точковість” ураження, кремлівські спецслужби у той період робили ставку саме на диверсійні групи як “гібридний інструмент” ураження. А в наш час Кремль для подібних завдань має насправді два інструменти – диверсійні групи та стратегічна авіація, ті самі Ту-95МС.
Якщо далі деталізовувати, то у згаданій вище публікації йшлось про те, що Кремль для дій по ураженню критичної інфраструктури противника готував не тільки свої диверсійні групи, але й готував аналогічні підрозділи в країнах-сателітах, зокрема в Східній Німеччині та Чехо-Словаччині.
Касетні суббоєприпаси Х-101, фото ілюстративне
При цьому формувались умовно два “підвиди” диверсійних груп – для ударів в умовно “мирний” час, при цьому диверсанти мали дипломатичне прикриття; ну і власне для ударів у час повномасштабної війни.
А от далі особливо цікавою виглядає пріоритетність ураження сегментів критичної інфраструктури, яку для себе накреслювали кремлівські спецслужбісти. Так от, в першу чергу вони планували уражати 1) електростанції та нафтопроводи, в другу чергу – 2)об’єкти транспортної інфраструктури та/або елементи системи їх управління, далі – 3) об’єкти комунального господарства, 4) громадські організації та засоби масової інформації, і уже в 5) профільні військові об’єкти країн НАТО.
При цьому також передбачалось, що спочатку має йти “кінетичний вплив”, а уже потім мали йти відповідні “вкиди” в інфопростір для посилення інформаційного впливу на ворога.
Окремо від Defense Express наголосимо тут на тому, що хоча тут йдеться про напрацювання Кремля ще 60-річної давнини, але їх прояв цілком проглядається під час ударів рашистів по нашій критичній інфраструктурі. Тим більш, що при цьому ворог все рівно задіює свою “диверсійну” складову, а саме – “коригувальників” та іншу агентуру своїх спецслужб.
