Або як далі може розвиватись історія з переводом кораблів із Новоросійська в Азовське море
Джерело: Defence Express
В ефірі телемарафону спікер ВМСУ Плетенчук розповів про деякі деталі фактичної втечі частини кораблів Чорноморського флоту РФ із Новоросійська в акваторію Азовського моря, яка відбулась 6 червня, і котру самі рашисти сором’язливо назвали “не втечею, а виходом на навчання”.
Так от, за словами Плетенчука, наразіу водах Азовського моря перебувають три великі десантні кораблі та три ракетні корвети (ймовірно, усі три – проекту 21631 “Буян-М”, бо по ракетним корветам проекту 22800 “Каракурт” було підтвердження про перехід на Каспійське море). При цьому кораблі маневрують в тих же районах, де курсують торгівельні судна, і так рашисти по суті прикриваються цивільним судноплавством на випадок можливої атаки Сил оборони України.
Із наведеного вище варто виділити окремий акцент, що по факту просто тримають у водах Азовського моря це угрупування в три великі десантні кораблі та три ракетні корвети.
Зі слів речника ВМСУ в ефірі телемарафону виходило також, що росіяни вирішили доволі специфічно використати для захисту цього угрупування навіть “Кримський міст” та систему його фізичного захисту як своєрідний бар’єр на випадок атаки наших морських дронів.
На цьому тлі варто зауважити, що у відкритому доступі вже циркулюють супутникові знімки, з яких випливає, що для захисту своєї незаконної споруди російські загарбники навіть звели окремі причали для протидиверсійних катерів, разом із баржами та боновими загородженнями.
Це заодно певним чином “перегортає” стратегічну картину для України: якщо до цього вважалось, що саме “Кримський міст” є найбільш ультимативною ціллю у війні проти РФ, то тепер виходить, що це уже щось на кшалт фізичного бар’єру на випадок можливого удару по не менш ультимативній цілі – угрупуванню кораблів ВМФ РФ на три носії “Калібрів” (залп – до 24 ракет).
Водночас треба розуміти, що російські кораблі в Азовському морі не зможуть баражувати безперервно, рано чи пізно їм доведеться пришвартуватись у новому пункті базування. Для розуміння, показник автономності тих же ракетних корветів проекту 21631 “Буян-М” обмежений в 2500 миль дальності ходу та тривалості плавання в 12 діб; і цим показником обмежено усе – запас палива і провізії, який можна взяти на борт, і навіть умови розміщення екіпажу, чисельність якого складає від 39 до 56 осіб.
Тому рано чи пізно рашистам таки доведеться ухвалювати рішення, чи повертати свої кораблі в Новоросійськ, чи ж вести до нового пункту базування в Азовському морі. Якщо буде обрано такий другий варіант, то це можуть бути не лише російські порти “Азов” і Таганрог, але й також тимчасово окуповані Бердянськ та Маріуполь.
Тим більш, можемо пригадати повідомлення зразка літа 2023 року про наміри окупантів створити “Азовский военно-морской район”, осердям якого мав стати саме тимчасово окупований Маріуполь.
