Конгрес США розгляне найжорсткіший закон проти порнографії

Новий законопроєкт сенатора Майка Лі може спричинити наймасштабнішу юридичну атаку на порнографію в історії США, посилюючи повноваження держави у сфері цифрової моралі.

Запропонований Міжштатний закон про визначення непристойності (IODA) має на меті створити єдиний федеральний стандарт непристойності, усуваючи відмінності в законах окремих штатів. Документ скасовує «клауза про намір» у Законі про комунікації 1934 року, яка обмежувала переслідування лише у випадках домагань або насильства. Лі заявив: «Непристойність не захищена Першою поправкою, але нечіткі визначення дозволили екстремальній порнографії наситити суспільство». Законопроєкт визначає непристойність як контент, що викликає хтивий інтерес, описує сексуальні дії для збудження та не має культурної чи наукової цінності.

Значну критику законопроєкт отримав з боку правозахисних організацій, які назвали його загрозою свободі слова. Роберт Корн-Рівер зауважив: «Визначення в законопроєкті не витримує конституційної перевірки». Президентка Фонду Вудхулл Річчі Джой Леві додала, що воно настільки широке, що «навіть “Гра престолів” може бути визнана непристойною». За її словами, головна мета — звільнити уряд від обов’язку доводити «явну образливість» контенту, що суперечить прецедентному праву.

Законопроєкт гармонізується із програмними засадами консервативного Проєкту 2025, ініційованого Heritage Foundation. Його група Mandate for Leadership закликає до повного кримінального переслідування порнографії та до відповідальності технологічних платформ. Вони характеризують цифрову еротику як інструмент «сексуалізації дітей» і «поширення трансгендерної ідеології». Сенаторка Міллер підкреслює: «Ми повинні захистити родини від цих небезпечних матеріалів, які вторгаються в наші домівки через екрани».

IODA фактично прагне переглянути підходи, встановлені Верховним судом у справі «Міллер проти Каліфорнії» 1973 року, який опирався на «сучасні стандарти суспільства» та «розумну людину». Натомість законопроєкт запроваджує цифрову версію моралі, що не враховує культурну динаміку чи контекст. Якщо його ухвалять, IODA може стати прецедентом не лише для боротьби з порнографією, а й для перегляду конституційного балансу між свободою слова та моральністю.